Клітини і тканини тварин.Матеріал для учнів 7 класу.

Клітини і тканини тварин

Тваринні організми складаються з клітин, які мають багато спільного з клітинами рослин, однак для них характерні і певні особливості, пов'язані з відмінностями обміну речовин. Клітини тварин не мають пластид, клітинної оболонки і вакуолі з клітинним соком.

Клітина — одиниця будови та життєдіяльності тварини
Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови. Тому можна зробити висновок, що клітина є одиницею будови. Для клітини характерні всі функції живого: живлення, дихання, розмноження, подразливість, рух. Отже, клітина є також одиницею життєдіяльності.
Нові клітини утворюються в результаті поділу вихідних материнських. Ріст і розвиток багатоклітинного організму — це результат збільшення кількості клітин. Тому клітина є одиницею росту та розвитку. Клітина є біологічною системою і водночас — частиною іншої системи — організму.
Будова тваринної клітини

Клітини тварин можна побачити лише за допомогою мікроскопа. Форма клітин може бути різною. Клітини, що вкривають внутрішню частину нашої щоки, плоскі й округлі, клітини м’язів видовжені, нервові клітини зірчастої форми з відростками. Від чого залежить форма та будова клітин? Від функцій, які вони виконують. У різних видів тварин клітини тканин мають дуже багато подібних рис, що підтверджує спільне походження всіх тварин.
Зовні клітина вкрита тонкою еластичною мембраною, яка захищає вміст клітини, здійснює транспорт речовин усередину та назовні. Усередині клітини міститься в’язкий зернистий вміст — цитоплазма, у яку занурені всі органели і де відбуваються хімічні реакції. Ядро — це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.
Крім того, у тваринній клітині є мітохондрії, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, рибосоми, клітинний центр. У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді краплин і зерняток. Деякі клітини можуть мати органели руху. У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуоль з клітинним соком.
Мітохондрії (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко) — органели овальної або видовженої форми. У них відбуваються хімічні реакції розщеплення складних хімічних речовин на простіші. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями» клітини.

Ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.
Апарат Гольджі (названий ім’ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс із канальців, порожнин, пухирців, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра. У цю орга-
нелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді пухирців, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На мембранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.
Лізосоми (від грец. «лізис» — розщеплення, «сома» — тіло) — являють собою пухирці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст — хімічні речовини ферменти, які здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись разом, утворюють травні вакуолі. У травних вакуолях містяться спеціальні речовини ферменти, що допомагають перетравлювати білки, жири, вуглеводи тощо.
Рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло) — дуже маленькі органе-ли, які в клітині часто розташовані групами по декілька штук. У рибосомах синтезуються білки.
Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Клітинного центру немає в рослинних клітинах. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини.
У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху. У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуоль з клітинним соком.
У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуоль з клітинним соком. Тваринні клітини не мають клітинної оболонки, їх укриває еластичний глікокалікс.
                                     Тканини
У тварин і людини виділяють чотири види тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну та нервову. Вони відрізняються за будовою та функціями.
Епітеліальна тканина виконує функції захисту, виділення та всмоктування. Її клітини вкривають організм ззовні, вистилають зсередини різні порожнини, утворюють залози.
М’язова тканина складається з клітин видовженої форми, які здатні скорочуватися. Завдяки цьому м’язова тканина відіграє важливу роль у переміщенні всього тіла й окремих органів у просторі, підтримуванні форми тіла, захисті внутрішніх органів. М’язова тканина утворює м’язи та входить до складу стінок судин і багатьох внутрішніх органів.
Сполучна тканина має багато різновидів. Особливістю її є те, що вона містить дуже багато міжклітинної речовини. Зі сполучної тканини складаються кістки, хрящі, сухожилля, зв’язки, кров тощо.
Вона виконує багато функцій: дихальну, запасаючу, опорну. Важко навіть перелічити усі функції цієї тканини.
Нервова тканина складається з клітин зірчастої форми. «Промені» цих клітин переходять у відростки. Вони здатні сприймати подразнення та передавати збудження до м’язів, шкіри, інших органів і тканин. Завдяки нервовій тканині в організмі здійснюється регуляція всіх функцій.
Запам'ятайте найважливіше
Усі тварини мають клітинну будову. Клітина є одиницею будови, життєдіяльності, росту та розвитку організму.
Клітина — складна біологічна система. Її будова залежить від функцій, які вона виконує. За будовою і функціями клітин розрізняють чотири основні види тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну та нервову.