Зовнішня і внутрішня будова ланцетника. Конспект для учнів 8-х класів.

Мал. №1. Ланцетник.

Навколишнє середовище, особливості будови і життєдіяльності

Ланцетник був відкритий у 1774 році відомим біологом та мандрівником П. С. Палласом, який прийняв його помилково за молюска. Через 60 років завдяки працям А.О. Ковалевського стало відомо, що ланцетник подібний до реліктових хордових, від яких походять хребтові тварини. Давайте ми з вами подивимося відео про загальні ознаки хордових тварин, до яких відноситься ланцетник.

Відео №1. Загальні ознаки хордових тварин.

Рід ланцетників належить до підтипу головохордові, який налічує 45 видів. Вони мешкають в тропічних та помірно теплих морях, біля берегу на невеликій глибині. В Чорному морі мешкає ланцетник європейській. Довжина тіла від 5 до 8см. Тіло напівпрозоре, рожеве чи кремово- жовте, зі слабким металевим блиском, веретеновидної форми. Воно загострене з заднього кінця, а з переднього косо зрізане, черевна сторона трохи ширше спинної. Задньою частиною тіла тварина заривається в пісок, залишаючи над поверхнею передній кінець тіла з вінчиком щупальців, які оточують передротову  порожнину. Харчується мікроскопічними організмами. Якщо ланцетника турбують дотиком або раптовим освітленням, він перепливає на інше місце, знову зариваючись у пісок. Вони уникають яскравого світла і більш активні вночі. В відео, яке пропонується переглянути, демонструється звичне для ланцетника середовище існування. Ми можемо побачити, як ланцетник закопується в грунт та мікроорганізми, якими він харчується.





Відео №2. Ланцетники.

На нижній частині переднього кінця тіла ланцетника розташована передротова порожнина, яка оточена щупальцями. Вздовж усієї спини тягнеться плавникова складка – невеликий спинний плавник. Він прозорий і підтримується багаточисельними плавниковими променями. Спинний плавник переходить у хвостовий, який є списовидної чи ланцетовидної форми. На черевному боці повздовж нижнього краю хвоста є короткий підхвостовий плавник, між ним та хвостовим плавником міститься анальний отвір.
 

Мал.№2. Зовнішня будова ланцетника.

Плавники функціонують в якості стабілізаторів. Від переднього кінця тіла до підхвостового плавника  по боках ідуть метаплевральні складки. В місці поєднання мета- плевральних складок та під хвостового плавника розташований атріопор чи зяброва пора – вихідний отвір атріальної, чи навколо зябрової, порожнини.



Мал. № 3. Метаплевральна складка.

Шкіра ланцетника має одношаровий епітелій, вкритий зверху тоненькою кутикулою. З залоз виділяється слиз, який захищає ланцетника зовні від пошкоджень. Зовнішні покриви прозорі, майже не пігментовані.
Осевим скелетом ланцетника є хорда. Це світлий, вертикально покреслений стержень, який тягнеться, витончуючись, вздовж спинної сторони тіла від переднього кінця до заднього. В ланцетника хорда видається вперед в головний кінець за нервову трубку.

М’язи мають вигляд двох тяжів, які розташовані по обидва боки від хорди. М’язова система забезпечує тільки одноманітні рухи тіла в один чи інший бік.

Центральною нервовою системою в ланцетника є нервова трубка, яка розташована над хордою з вузькою порожниною всередині, яка називається невроціллю.





Мал. № 4. Нервова трубка.

Передня частина нервової трубки коротше хорди, головний та спинний мозок не диференційовані, але головна та спинна частина трубки мають різну будову і виконують різні функції. Головний кінець відповідає за регуляцію рефлекторної діяльності. Невроціль  в цьому відділі трошки розширюється, що вважається зародком  чи рудиментом мозкового шлуночка ( мозкової бульбашки) . В ланцетників ця порожнина пов’язана з органом нюху. Від мозкової бульбашки відходять дві пари головних нервів, які іннервують головний кінець тіла. Є скупчення гангліозних клітин, а в передній частині нервової трубки є пігментна пляма, функція якої невідома. Від спинного кінця відходять по дві пари спинномозкових нервів. Праву та ліву сторони кожного сегмента нервової трубки пов’язують нервові клітини, які утворюють рефлекторні дуги та нейрони.

Травна система складається з трубчатого кішківника, який утворює печінковий виріст. Ротовий отвір знаходиться на дні передротової порожнини та веде в довгу глотку, бокові стінки якої пронизані багаточисельними зябровими щілинами.  Глотка переходить в кішківник, який відкривається назовні біля хвостового плавника. Ланцетники відносяться до фільтраторів, які харчуються мікроскопічними організмами.

Процес фільтрації пов’язаний з диханням.  

Органи виділення представлені нефридіями – багато чисельними парними трубочками, які повністю розташовані в товщі тіла, а одним з кінців відкриваються в навколозяброву порожнину.

Кровоносна система незамкнутого типу, серце відсутнє. Основні судини -  спинна та черевна. Кров не має кольору.

Органи відчуття примітивні. Тактильні відчуття сприймаються нервовими закінченнями всього епідермісу, особливо ротовими щупальцями. Хімічні подразники сприймаються інкапсульованими  нервовими клітинами, які знаходяться в шкірі та ямці Келликера. В нервовій трубці знаходяться світлочуттєві клітини.





Мал. № 5. Внутрішня будова ланцетника.

Перед початком виконання практичної роботи розглянемо презентацію на тему „Ланцетник”

.




Відео № 3.Ланцетник .