Характеристика вегетативного розмноження. Конспект для учнів 6 класу.

Одна з обов'язкових властивостей живого організму - відтворення потомства, тобто здатність однієї особини дати початок цілій серії собі подібних дочірніх особин або, принаймні, одній. Існує два принципово різних способи розмноження: статеве й безстатеве. 
Розрізняють два види безстатевого розмноження: вегетативне й власне безстатеве. У деяких нижчих рослин чіткої межі між цими видами розмноження немає.
Вегетативне розмноження здійснюється частинами таллома, кореня, стебла, листка. Воно засноване на здатності рослин до регенерації - відновленню цілого організму з його частини (мал. 1,2,3).


Мал. 1 Розмноження вусами.


Мал. 2 Розмноження відростками кореня.


Мал. 3 Розмноження живою тканиною.
У одноклітинних рослин (водорості, бактерії) вегетативне розмноження відбувається шляхом ділення клітини (відео 1 детально розкаже вам про процес ділення), у колоніальних і нижчих багатоклітинних - шляхом розчленовування таллома на частини, у грибів - за допомогою спеціалізованих одноклітинних утворень: хламідоспор та ін.

Відео 1. Ділення клітин.
У вищих рослин вегетативне розмноження здійснюється частинами кореня, стебла, листка, або їх видозмінами - кореневищами, бульбами, цибулинами, вивідковими бруньками. На основі природнього вегетативного розмноження в практиці сільського господарства розроблені різноманітні способи штучного вегетативного розмноження овочевих, плодових і декоративних рослин. Подивіться відео  2 і ви побачите процес черенкування рослини.

Відео 2.Черенкування рослини.

Для цього найбільш часто використовують: бульби (картопля, батат, георгіни), кореневища (ірис, флокс), вуса (суниця), цибулини (лук, тюльпан), кореневі нащадки (малина, вишня).

Власне безстатеве розмноження

Власне безстатеве розмноження здійснюється спеціалізованими клітками - спорами або зооспорами. На мал.4 зображені деякі рослини, яким притаманний цей способ розмноження. 


Мал. 4 Спорові рослини.
Спори мають тверду стінку й поширюються вітром, зооспори не мають твердої стінки й пересуваються за допомогою джгутиків. Вони утворюються усередині органів безстатевого розмноження - спорангіїв або зооспорангіїв. У нижчих рослин це одноклітинний орган , у вищих - багатоклітинний. Різноманітність спор велика. За походженням й призначенням їх підрозділяють на дві групи:
1 У першу групу входять спори (зооспори), які утворюються шляхом мітотичного ділення й здатні безпосередньо відтворювати нову особину, подібну до материнської. При дозріванні вони залишають материнський організм і, звичайно,  слугують для розмноження й поширення. Розмноження такими спорами властиво нижчим рослинам'(водоростям, грибам та ін.). 
2 У другу групу входять спори, які не можуть відтворити материнську особину. Вони гаплоїдні (п), тому що утворюються в результаті мейозу.
Такі спори бувають у вищих рослин, а також у деяких водоростей. В останніх ці спори спочатку виростають у заросток (проталлом, протонема), на якому відбувається статеве розмноження.