понеділок, 25 січня 2021 р.

Живлення тварин. Матеріал для учнів 7 класу


   Презентація

                                                         ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН 

- це процес надходження в організм готових органічних речовин, які є джерелом енергії та будівельного матеріалу для синтезу власних органічних речовин. Таке живлення називають гетеротрофним, а організми з таким живленням - гетеротрофами. Тварини є типовими гетеротрофами, як і гриби та більшість бактерій. На відміну від гетеротрофів, автотрофні організми - рослини, ціанобактерії й фотосинтезуючі бактерії - здатні самі для себе з вуглекислого газу й води утворювати органічні речовини. Але ж гетеротрофне живлення властиве і рослинам. Щоб зрозуміти це твердження, пригадаймо, на яких ґрунтах краще ростуть рослини. Звісно, на ґрунтах із підвищеним вмістом органіки. За допомогою коренів рослини поглинають не лише мінеральні, а й органічні речовини, як це роблять тварини та гриби. У рослинному світі є комахоїдні рослини, або рослини-хижаки. Росянка, жирянка, непентес, венерина мухоловка та інші, як і тварини, здатні ловити й перетравлювати здобич, всмоктувати й засвоювати органічні речовини зі своїх жертв. А ще є рослини-паразити (петрів хрест, вовчок), рослини-сапрофіти (гніздівка звичайна, ялинник звичайний), живлення яких також гетеротрофне. Виникає питання: чим гетеротрофне живлення тварин відрізняється від гетеротрофного живлення рослин?

Відповідь на це запитання залежить від того, що є джерелом енергії для утворення органічних речовин. Гетеротрофні тваринні організми поглинають енергію, що вивільняється при окисненні готових органічних речовин - вуглеводів, жирів, білків. Ці ж сполуки є для них і джерелом будівельного матеріалу, який використовується для відновлення та побудови нових клітин і тканин. А для гетеротрофних рослинних організмів джерелом енергії є Сонце, яке забезпечує їх або рослин, на яких вони паразитують чи рештки яких використовують, світлом для здійснення реакцій фотосинтезу. Саме цей процес і є основою відмінностей гетеротрофного живлення рослин і тварин.

Отже, обмін речовин гетеротрофного тваринного організму пов'язаний з енергією, що вивільняється при розщеплені готових органічних сполук, на відміну від обміну речовин у рослин, який залежить від енергії Сонця.

Якими є джерела їжі у тварин?

Готові органічні речовини можуть надходити у тваринний організм із зовнішнього середовища разом із їжею (екзогенне живлення) або із запасів самого організму (ендогенне живлення). Ендогенне живлення особливо добре розвинене в тих тварин, які живуть у несприятливих умовах. Вони здатні нагромаджувати запаси поживних речовин у певних тканинах та органах. Наприклад, ведмеді накопичують значні запаси жиру в підшкірній клітковині, тушканчики - в основі хвоста, верблюди - в одному чи двох горбах.

У тваринному світі є два шляхи екзогенного живлення. Першим є шлях, за якого поживні речовини надходять в організм у розчиненому стані шляхом всмоктування через поверхню тіла. Таке живлення спостерігаємо в паразитичних червів (ехінокока, ціп’яків), у вестиментифер, у багатощетинкових помпейських червів та ін. Як правило, ці тварини не мають травної системи. І другий шлях - це надходження поживних речовин у складі твердої неперетравленої їжі в організм через травну систему. Таке живлення властиве більшості тварин.

Після того, як їжа потрапила в організм тварини, відбувається її перетравлення й розщеплення складних речовин на прості. Такі сполуки всмоктуються, потрапляють у кров чи гемолімфу і транспортуються до живих клітин, де й відбувається їхнє перетворення. У клітинах відбуваються два основні типи таких перетворень: 1) створення власних речовин організму; 2) розщеплення складних речовин із вивільненням енергії, необхідної для життя. Після цих перетворень із клітин організму виводяться продукти обміну (СО2, Н2О та ін.).

Отже, залежно від джерела отримання готових органічних речовин виділяють екзогенне і ендогенне живлення.

Якими є способи живлення у тварин?

Основним джерелом їжі для багатьох тварин є різні рослини: водорості - для рослиноїдних риб, листя дерев - для жуків-листоїдів, кора дерев - для бобрів, насіння й плоди - для птахів і ссавців тощо. Ця їжа легкодоступна, її багато, але єдиною проблемою для тварин, які її споживають, є важкоперетравлюваність через високий вміст целюлози. Рослиноїдні тварини часто живляться певним видом рослинної їжі. Наприклад, сумчастий ведмідь Австралії - коала - поїдає листки певних видів евкаліптів, а попелиці, деякі комарі, клопи живляться лише соками рослин. Усіх рослиноїдних тварин називають фітофагами.

Способи живлення тварин

І. Живлення вільноживучих тварин:

1. Фітофагія

2. Зоофагія

3. Мікофагія

4. Бактеріофагія

ІІ. Сапротрофне живлення

ІІІ. Симбіотрофне живлення

Для багатьох тварин їжею є інші тварини. Ця їжа високопоживна, але її не так легко здобути. Леви, тигри, гепарди та інші хижі тварини витрачають багато енергії на те, щоб наздогнати, упіймати, перемогти й убити свою здобич. Хижаки спеціалізуються на тваринній їжі, і це відображено в їхніх назвах: птах-бджолоїдка, тюлень-крабоїд, змія-яйцеїд, яструб-осоїд тощо. Є серед цієї групи тварин і такі, що живляться поживними речовинами жертв, не вбиваючи їх. Наприклад, п’явки, вампіри, постільні клопи є кровосисними видами. Усіх тварин, які живляться тваринною їжею, називають зоофагами.

Є серед тварин мікофаги - види, що живляться грибами (личинки комарів, ґрунтових кліщів), і бактеріофаги - види, що споживають бактерії (ґрунтові нематоди, глибоководні черви).

Усі вищеназвані способи живлення характерні для вільноживучих тварин, які мають різноманітні пристосування для самостійного здобування їжі. Найпоширенішими пристосуваннями є фільтрувальні війки мідій, фільтрувальні щетинки дафній, язик із терткою в черевоногих молюсків, щупальця кишковопорожнинних і головоногих молюсків, ротові органи членистоногих, дзьоб і кігті птахів, ікла й кінцівки з кігтями в ссавців тощо.

Джерелом поживних речовин для окремих тварин є відмерлі рештки рослин і тварин. У природі такі організми є «санітарами місцеіснувань», а в науці їх називають сапротрофами. У цій групі є істоти, які живляться мертвою деревиною (личинки жуків), послідом тварин (жуки-гнойовики), мертвими тваринами (жуки-гробарики, личинки мух), рештками, які почали перегнивати (дощові черв’яки, морські огірки голотурії).

Серед тварин можна відшукати й таких, що у своєму живленні співіснують з іншими організмами. Їх називають симбіонтами, а їхнє живлення симбіотрофним. На відміну від вільноживучих, ці тварини залежать не лише від умов середовища, але й один від одного. Ця залежність може бути вигідна одній стороні або бути взаємовигідною, тому виділяють кілька різновидів такого живлення. Наприклад, актинія, яка живе на черепашці рака-самітника, живиться рештками його їжі. Таргани й терміти співіснують із джгутиковими твариноподібними, які живуть у їхньому кишечнику й живляться речовинами їхньої їжі. Аскарида людська в тонкому кишечнику живиться їжею людини, завдаючи їй при цьому шкоду.


Навчаємося пізнавати

Розгляньте ілюстрації тварин, зіставте їх з видовими назвами, визначте спосіб живлення кожної тварини та вкажіть тип, до якого вони належить. Заповніть таблицю.

Видові назви зображених на ілюстраціях тварин: 1 - рак річковий вузькопалий; 2 - дикий голуб припутень; 3 - сисун печінковий; 4 - їжак білочеревий; 5 - ласка звичайна; 6 - сарна європейська; 7 - сова вухата; 8 - жук-гнойовик звичайний.

Таблиця 13. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН

Видова назва

Спосіб живлення

Систематична належність

Біологія + Океанографія

Іл. 138. Вестиментифери

Вестиментифери - це двометрові черви з яскраво-червоними щупальцями, належать до типу Погонофори. Ці дивні глибоководні тварини живуть на поверхні «чорних курців», де тиск становить майже 260 атмосфер і відсутній кисень. Науковці стверджують: «У них відсутні рот, кишечник і легені, живляться вони автотрофно за рахунок сіркобактерій-ендосимбіонтів, які населяють їхню трофосому». Що таке «чорні курці»? Розкрийте суть цього наукового опису живлення вестиме

Немає коментарів:

Дописати коментар