СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ, ГЛОБУС ТА ГЕОГРАФІЧНА КАРТА.
Географія (від грецького гео – «земля», графо – «пишу») – землеопис, наука, що вивчає поверхню землі.
Картографія (з латинської карта означає «аркуш, папір», з грецької графо означає «пишу»)— наука про географічні карти, їх створення й роботу з ними (зображує великі ділянки Землі або всю нашу планету на площині).
Земна вісь – уявна лінія, навколо якої обертається куля проти годинникової стрілки.
Полюси – точки перетину земної осі з поверхнею кулі (Північний полюс і Південний полюс).
Екватор – уявна лінія, яка ділить Землю на дві рівні півкулі Північну та Південну.
Паралелі – це колові лінії, проведені через рівні проміжки вгору і вниз від екватора, вказують напрямок «захід-схід». Довжини паралелей зменшуються з віддаленням їх від екватора до полюсів.
Меридіани – колові лінії, які проведені від полюса до полюса (на полюсах вони сходяться) і вказують напрямок «північ-південь». Довжини меридіанів однакові, довжина кожного становить 20 004 275 м.
Градусна сітка - сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, які проведено через певну кількість градусів.
ЗНАЧЕННЯ меридіанів і паралелей:
• необхідні для орієнтування, бо вказують напрямок на основні сторони горизонту;
• за їх допомогою можна описати положення об'єкта на Землі.
Україна розташована в Північній і Східній півкулях.
ГЛОБУС (від латинського «куля») - об'ємна куляста кольорова модель Землі (зменшена копія з нанесеними на ній зображеннями певного кольору з дотриманням масштабу).
Перший глобус Землі у 1492 р. створив німецький картограф Мартін Беґайм на основі карти Птоломея, його названо «Земним яблуком», нині зберігається в німецькому національному музеї міста Нюрнберг.
Сучасні глобуси найчастіше роблять із пластику, вони можуть мати внутрішнє підсвічування й спеціальні механізми, які моделюють обертання Землі, роз'ємні глобуси демонструють внутрішню будову Землі. Вони розрізняються за темами зображень (загапьногеографічні, політичні та ін.), за призначенням (навчальні, навігаційні й навіть сувенірні), а також за розмірами (великі кабінетні, настільні, малі й мініатюрні).
ПЕРЕВАГИ глобуса: без спотворення зображує земну поверхню, демонструє кулястість Землі, основні елементи земної кулі та їх взаємне розташування (вісь, полюси, екватор, паралелі й меридіани), дає правильне співвідношення площ і зберігає правильні обриси материків, океанів, островів, морів тощо, в будь-якій точці можна використовувати масштаб для проведення вимірювань.
НЕДОЛІКИ глобуса – займає багато місця, через дрібний масштаб зображення поверхні Землі дуже узагальнене, часто потрібних для вивчення об'єктів на ньому немає, на ньому неможливо одночасно побачити всю поверхню Землі.
ГЕОГРАФІЧНА КАРТА, або мапа (від грецького хартес – «аркуш», «лист») – зображення Землі чи окремих територій земної поверхні на площині з дотриманням масштабу, складена за допомогою умовних знаків.
Сучасні карти складаються за допомогою комп'ютерних технологій та даних дистанційного зондування Землі з космосу за допомогою аерофотознімків і космічних знімків. Вони стали електронними (зображення на них можна рухати, збільшувати або зменшувати, а головне — постійно оновлювати, це особливо необхідно для карт погоди й екологічних карт).
Тематичні карти: ґрунтів, кліматичні карти, карти природних зон, карти рослин, карти тварин, карти вітрів, політичні карти, розміщення населення, історичні карти, карти природоохоронних зон тощо. На карті можуть зображатися частини поверхні: карти світу, карти півкуль, карти материків і океанів, карти країн, карти областей, районів, карти заповідників, міст.
Види карт.
За призначенням карти збирають у атласи.
За охопленням території розрізняють атласи всієї планети, материків та океанів, країн, адміністративних районів, соціально-економічні й історичні.
Комплексні атласи за змістом дають найбільш повну й різноманітну характеристику території, бо у яких відображено компоненти природи, економіки, населення та культури, їх взаємозв'язки й динаміку.
НЕДОЛІКИ карти: дає деяке спотворення дійсності, чим більша територія охоплена, тим більше спотворення.
ПЕРЕВАГИ карти: на карті можна зобразити меншу ділянку, з ними зручніше працювати, їх легше транспортувати, за призначенням збирають у атласи.
ЗНАЧЕННЯ КАРТ:
• можна побачити великі ділянки земної поверхні;
• уявляти як виглядає планета, її поверхня;
• допомагає синоптикам в прогнозі погоди;
• карти ґрунтів, рослин, погодних умов допомагають аграрникам;
• сучасні карти-навігатори допомагають транспортникам;
• карти літосфери, корисних копалин допомагають геологам;
• карти використовують туристи, інженери , землевпорядники, архітектори, проектувальники, військові, пожежники, льотчики, зв'язківці та ін.;
• атласами автомобільних доріг користуються водії.
Спільне карти та глобуса.
Глобус і карта мають особливі лінії, кольори, на них дотриманий масштаб.
Відмінності карти та глобуса.
Глобус – зменшена об'ємна модель Землі, дає найкраще уявлення про форму Землі та розташування материків та океанів.
Карти – це зображення земної поверхні на площині, бувають найрізноманітніші: карти світу, карти півкуль, карти материків і океанів, карти країн, карти областей, районів, карти заповідників, міст тощо; з ними зручніше працювати, їх легше транспортувати, за призначенням збирають у атласи.
Географія (від грецького гео – «земля», графо – «пишу») – землеопис, наука, що вивчає поверхню землі.
Картографія (з латинської карта означає «аркуш, папір», з грецької графо означає «пишу»)— наука про географічні карти, їх створення й роботу з ними (зображує великі ділянки Землі або всю нашу планету на площині).
Земна вісь – уявна лінія, навколо якої обертається куля проти годинникової стрілки.
Полюси – точки перетину земної осі з поверхнею кулі (Північний полюс і Південний полюс).
Екватор – уявна лінія, яка ділить Землю на дві рівні півкулі Північну та Південну.
Паралелі – це колові лінії, проведені через рівні проміжки вгору і вниз від екватора, вказують напрямок «захід-схід». Довжини паралелей зменшуються з віддаленням їх від екватора до полюсів.
Меридіани – колові лінії, які проведені від полюса до полюса (на полюсах вони сходяться) і вказують напрямок «північ-південь». Довжини меридіанів однакові, довжина кожного становить 20 004 275 м.
Градусна сітка - сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, які проведено через певну кількість градусів.
ЗНАЧЕННЯ меридіанів і паралелей:
• необхідні для орієнтування, бо вказують напрямок на основні сторони горизонту;
• за їх допомогою можна описати положення об'єкта на Землі.
Україна розташована в Північній і Східній півкулях.
ГЛОБУС (від латинського «куля») - об'ємна куляста кольорова модель Землі (зменшена копія з нанесеними на ній зображеннями певного кольору з дотриманням масштабу).
Перший глобус Землі у 1492 р. створив німецький картограф Мартін Беґайм на основі карти Птоломея, його названо «Земним яблуком», нині зберігається в німецькому національному музеї міста Нюрнберг.
Сучасні глобуси найчастіше роблять із пластику, вони можуть мати внутрішнє підсвічування й спеціальні механізми, які моделюють обертання Землі, роз'ємні глобуси демонструють внутрішню будову Землі. Вони розрізняються за темами зображень (загапьногеографічні, політичні та ін.), за призначенням (навчальні, навігаційні й навіть сувенірні), а також за розмірами (великі кабінетні, настільні, малі й мініатюрні).
ПЕРЕВАГИ глобуса: без спотворення зображує земну поверхню, демонструє кулястість Землі, основні елементи земної кулі та їх взаємне розташування (вісь, полюси, екватор, паралелі й меридіани), дає правильне співвідношення площ і зберігає правильні обриси материків, океанів, островів, морів тощо, в будь-якій точці можна використовувати масштаб для проведення вимірювань.
НЕДОЛІКИ глобуса – займає багато місця, через дрібний масштаб зображення поверхні Землі дуже узагальнене, часто потрібних для вивчення об'єктів на ньому немає, на ньому неможливо одночасно побачити всю поверхню Землі.
ГЕОГРАФІЧНА КАРТА, або мапа (від грецького хартес – «аркуш», «лист») – зображення Землі чи окремих територій земної поверхні на площині з дотриманням масштабу, складена за допомогою умовних знаків.
Сучасні карти складаються за допомогою комп'ютерних технологій та даних дистанційного зондування Землі з космосу за допомогою аерофотознімків і космічних знімків. Вони стали електронними (зображення на них можна рухати, збільшувати або зменшувати, а головне — постійно оновлювати, це особливо необхідно для карт погоди й екологічних карт).
Тематичні карти: ґрунтів, кліматичні карти, карти природних зон, карти рослин, карти тварин, карти вітрів, політичні карти, розміщення населення, історичні карти, карти природоохоронних зон тощо. На карті можуть зображатися частини поверхні: карти світу, карти півкуль, карти материків і океанів, карти країн, карти областей, районів, карти заповідників, міст.
Види карт.
| Туристичні карти | Використовують туристи, тому показано розміщення готелів і кемпінгів, місць відпочинку, мережу автомобільних і залізничних доріг, великих населених пунктів, станцій технічного обслуговування автомобілів, річкової сітки й межі лісових масивів, історико-культурних пам'яток |
| Морські карти | Використовують для забезпечення судноплавства, тому позначають морські шляхи, показують рельєф морського дна, відмітки глибин, обрисів і характер берегів, течії, мілини |
| Навігаційні | для визначення місцеперебування об'єкта, наприклад, корабля в морі |
| Карти лісів | відображають розміщення й різні характеристики лісу, мають важливе наукове й господарське значення, бо їх необхідно оновлювати кожні 10-15 років |
| Історичні карти | інформаційне джерело та засіб дослідження, бо старовинні карти містять факти, відомості про віддалені від нашого часу епохи, а сучасні історичні карти відображають явища та події, розміщення держав, торговельні шляхи та іншу інформацію |
| Контурні карти | використовуються школярами на уроках географії та історії, їх ще називають німими картами, на них проведені лише паралелі й меридіани, є контури (обриси) материків, океанів, морів, островів, нанесені річки й озера, але всі ці об'єкти подані без підписів |
| Фізичні карти | можна побачити обриси материків, глибину океанів й морів, найбільші річки, висоту гір, рівнини, великі міста світу й ще безліч інших об'єктів, на них позначають гори коричневим кольором, низовини – зеленим, підвищення – жовтим, , водойми – синім (причому світліші відтінки синього передають меншу глибину водойм, а світліші відтінки коричневого - меншу висоту гір), міста – крапками або зірочками тощо. |
За призначенням карти збирають у атласи.
За охопленням території розрізняють атласи всієї планети, материків та океанів, країн, адміністративних районів, соціально-економічні й історичні.
Комплексні атласи за змістом дають найбільш повну й різноманітну характеристику території, бо у яких відображено компоненти природи, економіки, населення та культури, їх взаємозв'язки й динаміку.
НЕДОЛІКИ карти: дає деяке спотворення дійсності, чим більша територія охоплена, тим більше спотворення.
ПЕРЕВАГИ карти: на карті можна зобразити меншу ділянку, з ними зручніше працювати, їх легше транспортувати, за призначенням збирають у атласи.
ЗНАЧЕННЯ КАРТ:
• можна побачити великі ділянки земної поверхні;
• уявляти як виглядає планета, її поверхня;
• допомагає синоптикам в прогнозі погоди;
• карти ґрунтів, рослин, погодних умов допомагають аграрникам;
• сучасні карти-навігатори допомагають транспортникам;
• карти літосфери, корисних копалин допомагають геологам;
• карти використовують туристи, інженери , землевпорядники, архітектори, проектувальники, військові, пожежники, льотчики, зв'язківці та ін.;
• атласами автомобільних доріг користуються водії.
Спільне карти та глобуса.
Глобус і карта мають особливі лінії, кольори, на них дотриманий масштаб.
Відмінності карти та глобуса.
Глобус – зменшена об'ємна модель Землі, дає найкраще уявлення про форму Землі та розташування материків та океанів.
Карти – це зображення земної поверхні на площині, бувають найрізноманітніші: карти світу, карти півкуль, карти материків і океанів, карти країн, карти областей, районів, карти заповідників, міст тощо; з ними зручніше працювати, їх легше транспортувати, за призначенням збирають у атласи.
Немає коментарів:
Дописати коментар