Що таке популяція?
Першою надорганізмовою біологічною системою є популяція — основна форма
існування виду і структурна одиниця екосистеми.
Що таке популяція?
Популяція — це фундаментальне поняття в біології. Слово популяція
походить від латинського «популюс» — народ, назва, яка використовувалась
у XVIII ст.
У 40-50 роках XX сторіччя з’являється вчення про мікроеволюцію.
Засновником цього напрямку в Росії був відомий російський генетик М. В.
Тимофєєв-Ресовський. Суть учення полягає в тому, що саме популяція, а не
особина є елементарною еволюційною одиницею.
Популяція це — сукупність особин одного виду, що займають певну
територію, можуть обмінюватись генетичною інформацією і функціонують як
частина біоценозу.
Популяція — елементарна еволюційна одиниця, екологічною ознакою якої
є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер розміщення в
межах екосистеми чи угруповання, тип росту та ін.
В біоценозах популяція може мати становище ценопопуляції
(сукупність особин одного виду в межах угруповання),
поліценотичної популяції (популяції тварин, які переходять з одного
біоценозу в інший), інвазійної популяції (популяція, яка нападає на
популяції інших організмів: сарана, грибні захворювання).
Ієрархія популяцій:
елементарна, або локальна популяція означає найменшу сукупність, яка
живе на невеликій однорідній ділянці (у певному лісі, ставку тощо);
екологічна популяція складається з елементарних популяцій і займає
вже значно більшу територію;
географічна популяція охоплює велику сукупність особин одного виду
на великій території з приблизно однаковими умовами. У межах такої
популяції відмінність особин невелика, але вона помітна, якщо їх
порівнювати з представниками іншої географічної популяції.
Ознаки популяцій:
— динаміка чисельності осіб,
— співвідношення статей,
— віковий склад,
— територіальна структура, площа або об’єм (популяції мешканців водойм),
— щільність заселення (щільність популяцій визначається середньою
кількістю осіб на одиницю площі або об’єму),
— народжуваність (кількість осіб популяції, які народилися за певний
період часу),
— смертність (кількість осіб популяції, яка гине за той же самий час),
— приріст популяції (різниця між народжуваністю і смертністю).
Кожна популяція має певний властивий лише їй темп і ритм обміну речовин в
екосистемі. В свою чергу, популяція може складатися з дрібніших
угруповань:
— мікропопуляцій,
— колоній,
— зграй.
Екологічна структура популяції — це її стан на даний момент (кількість
та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за
статтю і віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).
Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її
існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї
впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас
як минуле, так і потенційне майбутнє угруповання.
Чисельність популяції — загальна кількість особин на даній території
або в даному об’ємі (води, ґрунту, повітря), які належать до
однієї популяції. Розрізняють неперіодичні (такі, що рідко
спостерігаються) і періодичні (постійні) коливання чисельності
популяцій.
Щільність популяцій — середня кількість особин на одиниці площі чи
об’єму. Розрізняють середню й екологічну щільності.
Середня щільність — це кількість особин (або біомаса) на одиницю
всього простору.
Екологічна щільність — кількість особин (або біомаса) на одиницю
заселеності простору (тобто доступної площі або об’єму, які
фактично можуть бути зайняті популяцією). При збільшенні чисельності
щільність популяції не росте лише у
випадку її розселення, розширення ареалу.
Популяція завжди перебуває під впливом багатьох факторів і реакція на
конкретний фактор залежить від взаємного розташування або спільної їх
дії.
Фактори, які впливають на чисельність популяції: повінь, пожежа, град,
раптові морози, посуха, бурелом, надмірне застосування хімічних
препаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків,
паразитів, епідемії — все це може призвести до повної її загибелі.
Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило,
викликає ланцюгову реакцію в біоценозі, і може спричинитися до коливання
чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів
свідчить про те, що зникнення одного виду рослин викликає загибель від
3-4 до 20-30 і навіть більше видів тварин.Джерело: http://dovidka.biz.ua/shho-take-populyatsiya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ
Популяційно-видовий рівень організації життя
Вид – сукупність особин, подібних
між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі (екологічна
ніша), що заселяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються
між собою в природі, дають плідних нащадків і не гібридизуються з іншими
видами.
Вид – основна структурна і таксономічна одиниця в системі живої природи. У природі види існують у формі популяцій.
Характерні для виду ознаки та властивості називають критеріями виду. Для встановлення видової приналежності недостатньо використати який-небудь один критерій; тільки їх сукупність правильно характеризує вид.
Існують види-двійники, які мають схожі морфологічний, фізіологічний, географічний критерії, але розрізняються кількістю і будовою хромосом. Генетичний критерій вважають основним.
Популяція – сукупність особин одного виду, відносно ізольована від подібних сукупностей того самого виду, яка тривалий час займала певний простір та відтворювала себе протягом великої кількості поколінь. Популяція – форма існування виду, одиниця еволюції.
Популяція здатна тривалий час підтримувати свою чисельність завдяки розмноженню, обмінюватися генетичною інформацією та еволюціонувати. Популяція є основною природною одиницею існування, пристосування, відтворення та еволюції виду.
Суцільність (середня кількість особин на одиницю площі, об'єму)
Біомаса (маса особин на одиницю площі, об'єму)
Народжуваність (кількість особин, які народжуються за одиницю часу)
Смертність (кількість особин, які гинуть за одиницю часу)
Приріст (різниця між народжуваністю і смертністю)
Ареал (територія, яку займає популяція)
Просторова структура популяції має
пристосувальний характер, оскільки дає можливість якомога повніше
використовувати ресурси середовища існування.
Генофонд – поняття, що описує сукупність всіх генних варіацій (алелей) певної популяції. Популяція володіє всіма своїми алелями для оптимального пристосування до умов навколишнього середовища.
Якщо до певного гену у всій популяції існує лише один алель, то популяція у відношенні до цього гену називається мономорфною. При наявності декількох різних версій гену в популяції, вона вважається поліморфною. При сильному інбрідінгу часто виникають мономорфні популяції лише з однією версією гену.
Великий генофонд з безліччю різних варіантів окремих генів веде до кращого пристосування потомства до мінливого навколишнього середовища. Різноманітність алелей дозволяє пристосуватися до змін значно швидше, якщо відповідні алелі вже є в наявності, ніж якщо вони повинні з'явитися внаслідок мутацій. Тем не менше, в незмінному навколишньому середовищі, менше число алелей може бути вигіднішим, оскільки при великій кількості алелей можуть виникати їх несприятливі комбінації.
Вид – основна структурна і таксономічна одиниця в системі живої природи. У природі види існують у формі популяцій.
Характерні для виду ознаки та властивості називають критеріями виду. Для встановлення видової приналежності недостатньо використати який-небудь один критерій; тільки їх сукупність правильно характеризує вид.
Критерій
|
Характеристика
|
Генетичний (це головний критерій) |
Характерний для кожного виду набір хромосом, суворо визначене їх число, розміри та форма |
Морфологічний |
Подібність зовнішньої та внутрішньої будови особин |
Фізіологічний |
Подібність усіх процесів життєдіяльності в особин, перш за все – подібність розмноження |
Географічний |
Певний ареал, який займає вид у природі |
Екологічний |
Сукупність факторів довкілля, у якому існує вид |
Існують види-двійники, які мають схожі морфологічний, фізіологічний, географічний критерії, але розрізняються кількістю і будовою хромосом. Генетичний критерій вважають основним.
Екологічна ніша
Спроба описати відношення між видами,
що населяють екосистему, привела до появи терміна «екологічна ніша».
Екологічна ніша – комплекс чинників, необхідних для існування виду.
Поняття екологічної ніші включає чинники живої та неживої природи, а
також зв'язки виду з іншими видами угруповань. Ніша, яка займається
видом, визначає його поширення і роль в екосистемі. Ніші перекриваються,
якщо на один і той самий ресурс одночасно претендують популяції двох
або більше видів. Перекриття ніш приводить до конкуренції між видами,
яка обмежує число особин у популяціях. Згідно з концепцією екологічної
ніші два види, що потребують ідентичних ресурсів, не можуть існувати в
одному й тому ж місці в один і той же час. У процесі еволюції види
пристосувалися до розділення екологічних ніш у просторі, у часі, за
ресурсами.Популяція – сукупність особин одного виду, відносно ізольована від подібних сукупностей того самого виду, яка тривалий час займала певний простір та відтворювала себе протягом великої кількості поколінь. Популяція – форма існування виду, одиниця еволюції.
Популяція здатна тривалий час підтримувати свою чисельність завдяки розмноженню, обмінюватися генетичною інформацією та еволюціонувати. Популяція є основною природною одиницею існування, пристосування, відтворення та еволюції виду.
Показники, що характеризують популяції
Чисельність (кількість особин в її складі)Суцільність (середня кількість особин на одиницю площі, об'єму)
Біомаса (маса особин на одиницю площі, об'єму)
Народжуваність (кількість особин, які народжуються за одиницю часу)
Смертність (кількість особин, які гинуть за одиницю часу)
Приріст (різниця між народжуваністю і смертністю)
Ареал (територія, яку займає популяція)
Особливості структури популяцій
Статева
|
Вікова
|
Просторова
|
Співвідношення особин різних статей |
Залежить від співвідношення особин різного віку |
Розподілення особин по території, яку вони займають |
просторова структура (за характером використання території )
|
||
Популяції осілих видів |
Популяції кочових видів |
Популяції мігруючих видів |
Не переміщуються |
Переміщуються на відносно недалекі відстані |
Закономірно змінюють місця існування, переміщуються на значні відстані |
Сезонні |
Несезонні |
Обумовлені особливостями життєвих циклів або сезонними змінами кліматичних факторів (розмноження комах) |
Зумовлені змінами різноманітних екологічних факторів: кліматичних, біотичних, антропічних (нашестя сарани) |
Позитивний
|
Негативний
|
Інтенсивність народжуваності перевищує смертність |
Смертність перевищує народжуваність |
Унаслідок
пристосування до умов середовища життя у різних видів виробилися
різноманітні механізми, які дають змогу уникнути необмеженого зростання
чисельності популяцій і, відповідно, перенаселення і виснаження ресурсів
довкілля. Ці механізми сприяють підтриманню густоти популяцій на
відносно сталому рівні, особливо у видів з тривалими періодами
індивідуального розвитку. Підтримання чисельності популяції на певному, оптимальному для даного середовища життя рівні, дістало назву гомеостаз популяції. На гомеостаз популяції впливають абіотичні фактори, а також міжвидові й внутрішньовидові взаємозв'язки.
Генофонд – поняття, що описує сукупність всіх генних варіацій (алелей) певної популяції. Популяція володіє всіма своїми алелями для оптимального пристосування до умов навколишнього середовища.
Якщо до певного гену у всій популяції існує лише один алель, то популяція у відношенні до цього гену називається мономорфною. При наявності декількох різних версій гену в популяції, вона вважається поліморфною. При сильному інбрідінгу часто виникають мономорфні популяції лише з однією версією гену.
Великий генофонд з безліччю різних варіантів окремих генів веде до кращого пристосування потомства до мінливого навколишнього середовища. Різноманітність алелей дозволяє пристосуватися до змін значно швидше, якщо відповідні алелі вже є в наявності, ніж якщо вони повинні з'явитися внаслідок мутацій. Тем не менше, в незмінному навколишньому середовищі, менше число алелей може бути вигіднішим, оскільки при великій кількості алелей можуть виникати їх несприятливі комбінації.
Що таке популяція?
Першою надорганізмовою біологічною системою є популяція — основна форма
існування виду і структурна одиниця екосистеми.
Що таке популяція?
Популяція — це фундаментальне поняття в біології. Слово популяція
походить від латинського «популюс» — народ, назва, яка використовувалась
у XVIII ст.
У 40-50 роках XX сторіччя з’являється вчення про мікроеволюцію.
Засновником цього напрямку в Росії був відомий російський генетик М. В.
Тимофєєв-Ресовський. Суть учення полягає в тому, що саме популяція, а не
особина є елементарною еволюційною одиницею.
Популяція це — сукупність особин одного виду, що займають певну
територію, можуть обмінюватись генетичною інформацією і функціонують як
частина біоценозу.
Популяція — елементарна еволюційна одиниця, екологічною ознакою якої
є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер розміщення в
межах екосистеми чи угруповання, тип росту та ін.
В біоценозах популяція може мати становище ценопопуляції
(сукупність особин одного виду в межах угруповання),
поліценотичної популяції (популяції тварин, які переходять з одного
біоценозу в інший), інвазійної популяції (популяція, яка нападає на
популяції інших організмів: сарана, грибні захворювання).
Ієрархія популяцій:
елементарна, або локальна популяція означає найменшу сукупність, яка
живе на невеликій однорідній ділянці (у певному лісі, ставку тощо);
екологічна популяція складається з елементарних популяцій і займає
вже значно більшу територію;
географічна популяція охоплює велику сукупність особин одного виду
на великій території з приблизно однаковими умовами. У межах такої
популяції відмінність особин невелика, але вона помітна, якщо їх
порівнювати з представниками іншої географічної популяції.
Ознаки популяцій:
— динаміка чисельності осіб,
— співвідношення статей,
— віковий склад,
— територіальна структура, площа або об’єм (популяції мешканців водойм),
— щільність заселення (щільність популяцій визначається середньою
кількістю осіб на одиницю площі або об’єму),
— народжуваність (кількість осіб популяції, які народилися за певний
період часу),
— смертність (кількість осіб популяції, яка гине за той же самий час),
— приріст популяції (різниця між народжуваністю і смертністю).
Кожна популяція має певний властивий лише їй темп і ритм обміну речовин в
екосистемі. В свою чергу, популяція може складатися з дрібніших
угруповань:
— мікропопуляцій,
— колоній,
— зграй.
Екологічна структура популяції — це її стан на даний момент (кількість
та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за
статтю і віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).
Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її
існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї
впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас
як минуле, так і потенційне майбутнє угруповання.
Чисельність популяції — загальна кількість особин на даній території
або в даному об’ємі (води, ґрунту, повітря), які належать до
однієї популяції. Розрізняють неперіодичні (такі, що рідко
спостерігаються) і періодичні (постійні) коливання чисельності
популяцій.
Щільність популяцій — середня кількість особин на одиниці площі чи
об’єму. Розрізняють середню й екологічну щільності.
Середня щільність — це кількість особин (або біомаса) на одиницю
всього простору.
Екологічна щільність — кількість особин (або біомаса) на одиницю
заселеності простору (тобто доступної площі або об’єму, які
фактично можуть бути зайняті популяцією). При збільшенні чисельності
щільність популяції не росте лише у
випадку її розселення, розширення ареалу.
Популяція завжди перебуває під впливом багатьох факторів і реакція на
конкретний фактор залежить від взаємного розташування або спільної їх
дії.
Фактори, які впливають на чисельність популяції: повінь, пожежа, град,
раптові морози, посуха, бурелом, надмірне застосування хімічних
препаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків,
паразитів, епідемії — все це може призвести до повної її загибелі.
Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило,
викликає ланцюгову реакцію в біоценозі, і може спричинитися до коливання
чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів
свідчить про те, що зникнення одного виду рослин викликає загибель від
3-4 до 20-30 і навіть більше видів тварин.Джерело: http://dovidka.biz.ua/shho-take-populyatsiya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Що таке популяція?
Першою надорганізмовою біологічною системою є популяція — основна форма
існування виду і структурна одиниця екосистеми.
Що таке популяція?
Популяція — це фундаментальне поняття в біології. Слово популяція
походить від латинського «популюс» — народ, назва, яка використовувалась
у XVIII ст.
У 40-50 роках XX сторіччя з’являється вчення про мікроеволюцію.
Засновником цього напрямку в Росії був відомий російський генетик М. В.
Тимофєєв-Ресовський. Суть учення полягає в тому, що саме популяція, а не
особина є елементарною еволюційною одиницею.
Популяція це — сукупність особин одного виду, що займають певну
територію, можуть обмінюватись генетичною інформацією і функціонують як
частина біоценозу.
Популяція — елементарна еволюційна одиниця, екологічною ознакою якої
є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер розміщення в
межах екосистеми чи угруповання, тип росту та ін.
В біоценозах популяція може мати становище ценопопуляції
(сукупність особин одного виду в межах угруповання),
поліценотичної популяції (популяції тварин, які переходять з одного
біоценозу в інший), інвазійної популяції (популяція, яка нападає на
популяції інших організмів: сарана, грибні захворювання).
Ієрархія популяцій:
елементарна, або локальна популяція означає найменшу сукупність, яка
живе на невеликій однорідній ділянці (у певному лісі, ставку тощо);
екологічна популяція складається з елементарних популяцій і займає
вже значно більшу територію;
географічна популяція охоплює велику сукупність особин одного виду
на великій території з приблизно однаковими умовами. У межах такої
популяції відмінність особин невелика, але вона помітна, якщо їх
порівнювати з представниками іншої географічної популяції.
Ознаки популяцій:
— динаміка чисельності осіб,
— співвідношення статей,
— віковий склад,
— територіальна структура, площа або об’єм (популяції мешканців водойм),
— щільність заселення (щільність популяцій визначається середньою
кількістю осіб на одиницю площі або об’єму),
— народжуваність (кількість осіб популяції, які народилися за певний
період часу),
— смертність (кількість осіб популяції, яка гине за той же самий час),
— приріст популяції (різниця між народжуваністю і смертністю).
Кожна популяція має певний властивий лише їй темп і ритм обміну речовин в
екосистемі. В свою чергу, популяція може складатися з дрібніших
угруповань:
— мікропопуляцій,
— колоній,
— зграй.
Екологічна структура популяції — це її стан на даний момент (кількість
та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за
статтю і віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).
Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її
існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї
впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас
як минуле, так і потенційне майбутнє угруповання.
Чисельність популяції — загальна кількість особин на даній території
або в даному об’ємі (води, ґрунту, повітря), які належать до
однієї популяції. Розрізняють неперіодичні (такі, що рідко
спостерігаються) і періодичні (постійні) коливання чисельності
популяцій.
Щільність популяцій — середня кількість особин на одиниці площі чи
об’єму. Розрізняють середню й екологічну щільності.
Середня щільність — це кількість особин (або біомаса) на одиницю
всього простору.
Екологічна щільність — кількість особин (або біомаса) на одиницю
заселеності простору (тобто доступної площі або об’єму, які
фактично можуть бути зайняті популяцією). При збільшенні чисельності
щільність популяції не росте лише у
випадку її розселення, розширення ареалу.
Популяція завжди перебуває під впливом багатьох факторів і реакція на
конкретний фактор залежить від взаємного розташування або спільної їх
дії.
Фактори, які впливають на чисельність популяції: повінь, пожежа, град,
раптові морози, посуха, бурелом, надмірне застосування хімічних
препаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків,
паразитів, епідемії — все це може призвести до повної її загибелі.
Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило,
викликає ланцюгову реакцію в біоценозі, і може спричинитися до коливання
чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів
свідчить про те, що зникнення одного виду рослин викликає загибель від
3-4 до 20-30 і навіть більше видів тварин.Джерело: http://dovidka.biz.ua/shho-take-populyatsiya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар