Практична робота №7.
Аналіз співвідношень природних і
антропогенних угідь своєї області та району і порівняння їх з оптимальними
показниками.
Мета: за матеріалами підручника та статистичними даними
порівняйте співвідношення природних і антропогенних угідь Миколаївської області
та Баштанського району до оптимальних показників.
Хід роботи:
1.
Уважно прочитайте теоретичний матеріал.
Розрізняють природний і антропогенний ландшафти.
Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів,
і формується під впливом природних фізико-географічних процесів –
ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і
змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти
сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини.
Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря,
вода, грунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафтів є
сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти,
лісонасадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги, тощо. Назви природних ландшафтів
відображають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон,
рівнин, гір. . За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-спепові,
лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні
та гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів
залежать від виду господарської діяльності, під впливом якого змінювався
природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-,
водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні,
природоохоронні.
Земельний фонд України становить 60,4 млн га, з них приблизно 70,5% -
сільськогосподарські угіддя. Їх площа дорівнює 40,8 млн га, з яких 57,3% -
рілля, 12,6% - сінокоси і пасовища.
У наш час не змінених
господарською діяльністю людини ландшафтів в Україні не залишилось. Мало змінені ландшафти становлять 15-20%
території. Це, головним чином, вторинні лісові насадження, заболочені ділянки,
території заповідників. За оцінками фахівців, для компенсації антропогенного
впливу таких ландшафтів має бути 40%.
Лише 8% земель території України перебуває нині в
природному стані (болота, озера, гірські масиви, вкриті та не вкриті лісом).
Змінилося екологічно допустиме співвідношення між площами ріллі, природних
угідь, лісових і водних ресурсів. Це негативно вплинуло на стійкість
агроландшафту, посилилися ерозійні процеси.
2. Проаналізуйте
таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських угідь країн
світу», визначте країни з найбільшою
та найменшою розораністю сільськогосподарських угідь.
РІВЕНЬ РОЗОРАНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
УГІДЬ КРАЇН СВІТУ
|
Назва країни
|
Розораність с/г
угідь
|
Назва країни
|
Розораність с/г
угідь
|
|
Білорусь
|
26,7
|
Польща
|
42
|
|
Болгарія
|
29,9
|
Росія
|
7,17
|
|
Індія
|
48,8
|
Румунія
|
39,4
|
|
Італія
|
31
|
США
|
19
|
|
Казахстан
|
8,28
|
Україна
|
57,3
|
|
Канада
|
4,57
|
Франція
|
33
|
|
Німеччина
|
33
|
Чехія
|
38,8
|
3. Проаналізуйте
таблицю «Рівень розораності с/г угідь областей України» та визначте області України з найвищою
розораністю території.
РІВЕНЬ РОЗОРАНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ ОБЛАСТЕЙ
УКРАЇНИ
|
Назва області
|
Площа ріллі від загальної площі с/г угідь
|
Назва області
|
Площа ріллі від загальної площі с/г угідь
|
|
Вінницька
|
87
|
Рівненська
|
31
|
|
Волинська
|
34
|
Тернопільська
|
86
|
|
Дніпропетровська
|
83
|
Харківська
|
88
|
|
Запорізька
|
88
|
Херсонська
|
82
|
|
Кіровоградська
|
86
|
Черкаська
|
86
|
|
Миколаївська
|
87
|
Закарпаття
|
17
|
|
Одеська
|
83
|
|
|
Висока розораність земель небажана з економічного і
екологічного поглядів, адже вона різко знижує природний потенціал території,
робить її одноманітною, а господарство – вузькоспеціалізованим. Унаслідок
скорочення площ лісів, сіножатей і пасовищ змінюється мікроклімат, рівень
залягання грунтових вод, активізуються процеси аридизації (комплекс процесів
зменшення ступеня зволоженості територій і викликаного цим скорочення
біологічної продуктивності екосистем. Аридизація відбувається як в силу
природних (циклічні зміни клімату), так і антропогенних (відкачка підземних
вод, ерозія) причин. Наслідком аридизації є опустелювання і поглиблення ступеня
сухості пустельних територій) й спустелювання земель, розвивається водна й
вітрова ерозія, що зумовлює зменшення родючості грунтів, деградацію та зниження
продуктивності агроекосистем, і унеможливлює їхній сталий розвиток, з яким
пов’язана не тільки екологічна, але й продовольча безпека країни.
4. Згідно з чинними нормами, розораність земель с/г угідь на
рівні 60-80% вважається несприйнятливою, 25-60% - умовно сприйнятливою і менше
25% - сприятливою. Виходячи з цього, дайте відповіді на запитання:
ü Для яких областей України характерна оптимальна оцінка
розораності земель?
ü Проаналізуйте свою область (район), порівняйте її
показники з оптимальними показниками. Яке співвідношення природних і антропогенних
угідь характерне для вашої області (району)?
Довідка: Баштанський район займає площу 170 тис. 616 га,
у тому числі ріллі 119,7 тис. га.
Зробіть висновки:
·
Чому така
розораність території небажана? (З екологічного і економічного поглядів).
Який шлях
виходу з цієї ситуації ви можете порекомендувати
Немає коментарів:
Дописати коментар