Вегетативна (автономна) нервова система.
1. Анатомічні особливості вегетативної нервової системи.
1.
Вегетативна нервова система забезпечує іннервацію внутрішніх органів:
травного, дихального та сечостатевого апаратів, серцево-судинної
системи, залоз внутрішньої секреції, а також усіх гладеньких м'язів і
залоз зовнішньої секреції.
2. Вона не може керувати роботою внутрішніх органів. Її діяльність поза свідомістю людини.
3.
У вегетативній нервовій системі розрізняють центральну й периферичну
частини. Центральна частина міститься в спинному і головному мозку.
Периферична складається з нервових вузлів і волокон.
4.
Вегетативна нервова система має тільки відцентрову (еферентну) ланку
рефлекторної дуги. Доцентрову (аферентну) ланку рефлекторної дуги вона
використовує у соматичній нервовій системі.
5.
Ефекторна ланка рефлекторної дуги вегетативної нервової системи має два
нейрони: центральний або вставний і ефекторний (руховий). Тіло
центрального нейрона міститься у бічних рогах спинного мозку або в ядрах
стовбура головного мозку. Тіло ефекторного нейрона лежить за межами
ЦНС, а саме у автономних вузлах.
6.
Аксони вставних нейронів, які виходять зі спинного мозку і з стовбура
головного мозку утворюють передвузлові (прегангліонарні) волокна. Ці
волокна покриті мієліном, тому їх іменують білими. Аксони ефекторних
нейронів, які виходять із вузлів і йдуть до органів утворюють
післявузлові(постгангліонарні) волокна. Ці волокна не вкриті мієліном,
тому їх іменують сірими.
7.
Вегетативні ( автономні) вузли лежать ближче до органа, що ними
іннервується. Вони поділяються на вузли 1- 2- 3- порядку. Вузли першого
порядку це паравертебральні (біляхребетні), другого порядку –
превертебральні (передхребетні), третього порядку – біля органі і
інтрамуральні ( лежать в стінці органа )
2. Центри симпатичної частини вегетативної нервової
системи містяться в бокових рогах сірої речовини спинного мозку.
Починаючи від восьмого шийного до 2-3 поперекового сегмента.
Передвузлові волокна виходять зі спинного мозку в складі черевних
корінців спинномозкових нервів, а потім через білу сполучну гілку
прямують до вузлів симпатичного стовбура. Правий і лівий симпатичні
стовбури лежать з боків хребта від основи черепа до куприка. Пучки
нервових волокон з'єднують вузли між собою. Кожен стовбур складається з
трьох шийних вузлів, 10-12 грудних, 4-5 поперекових, 3-4 крижових та
одного куприкового. Від шийних вузлів (верхнього, середнього і
нижнього) відходять серцеві гілки, які доходять до серцевого сплетення,
також ідуть гілочки і до кровоносних судин. Від верхнього шийного вузла
відходять внутрішні і зовнішні сонні нерви. Від шийних симпатичних
вузлів ідуть симпатичні волокна до слинних залоз, глотки, гортані та зіниці ока. Верхні грудні вузли дають гілки до органів заднього середостіння, аортального,
серцевого й легеневого сплетень. Від 6-9 грудних вузлів відходить
великий нутрощевий нерв, а від 10-11 вузлів малий нутрощевий нерв.
Обидва нерви проходять крізь діафрагму в черевну порожнину й
закінчуються в черевному сплетенні. Черевне або сонячне сплетення
розташоване навколо початку нутрощевої артерії та іннервує печінку,
шлунок, підшлункову залозу, тонку кишку, товсту кишку до низхідної
ободової кишки, нирки, надниркові залози, селезінку. У ділянці малого
таза є підчеревне сплетення, розташовано на черевній аорті. Воно
іннервує органи малого таза. У чоловіків: нижні відділи прямої кишки,
сечовий міхур, сім'явиносну протоку, передміхурову залозу, а у жінок –
матку, піхву, пряму кишку і сечовий міхур.
3.
Парасимпатична частина вегетативної нервової системи. Перший
парасимпатичний центр (ядро Якубовича) лежить у середньому мозку на дні
водопроводу. Від ядра відходять прегангліонарні волокна, які йдуть у
складі окорухового нерва (3 пара черепних нервів).На своєму шляху
прегангліонарне волокно заходить у війчастий вузол. Від вузла
починаються постгангліонарні волокна, які викликають звуження зіниці.
Другий парасимпатичний центр (верхне слиновидільне ядро) міститься у
ромбоподібній ямці, його передвузлові волокна входять до складу
проміжного нерва, потім лицевого (7 пара черепних нервів).
Прегангліонарні волокна підходять до крилопіднебінного й підщелепного
вузлів. Постгангліонарні волокна, які відходять від крилопіднебінного
вузла іннервують слізну залозу, залози слизової оболонки носової і
ротової порожнин. Постгангліонарні волокна, які відходять від підщелепного
вузла іннервують піднижньощелепну і підязикову слинні залози. Третій
парасимпатичний центр (нижнє слиновидільне ядро) розташоване у
довгастому мозку. Від ядра відходять прегангліонарні волокна, які йдуть у
складі язикоглоткового нерва (9 пара черепних нервів). На своєму шляху
прегангліонарне волокно заходить у вушний вузол. Від вузла відходять
постгангліонарні волокна, які іннервують привушну слинну залозу.
Четвертий парасимпатичний центр (дорзальне ядро блукаючого нерва)
розташоване на дні ромбоподібної ямки. Правий блукаючий нерв з'єднується
з черевним (сонячним) сплетенням. Прегангліонарні волокна йдуть
у складі блукаючого нерва до органів шиї, грудної черевної порожнин і
закінчуються в інтрамуральних вузлах. Ці вузли розташовані всередині
щитоподібної, загрудинної залоз, у бронхах, легенях, серці, стравоході,
шлунку, кишках - до селезінкового вигину. Від вузлів відходять
постгангліонарні волокна, які іннервують ці органи. П'ятий
парасимпатичний центр розташованій у 2-4 крижових сегментах спинного
мозку. Прегангліонарні волокна від центрів йдуть у складі черевних
корінців крижових нервів, а потім утворюють тазові нерви. Ці нерви
входять до складу підчеревного сплетення і закінчуються інтрамуральними
вузлами в органах малого таза. Від вузлів відходять постгангліонарні
волокна, що іннервують органи малого таза.
Вищими центрами вегетативної нервової системи є сірий бугор
проміжного мозку, смугасте тіло півкуль великого мозку, мозочок, сіра
речовина водопроводу середнього мозку. Також виявлені центри в корі
півкуль великого мозку, які впливають на функціі вегетативної нервової
системи.
Симпатична і парасимпатична частини вегетативної нервової
системи відрізняються одна від одної функціонально. Так, симпатична
частина прискорює роботу серця, посилює дихання, розширює зіницю ока, а
парасимпатична - звужує зіницю ока, прискорює перистальтику кишок.
Працюють вони злагоджено, антагонізма між ними немає.
Немає коментарів:
Дописати коментар