Внутрішня будова Землі
Як, за сучасними уявленнями, виникла Земля? Що вам відомо про внутрішню будову Землі?
Надра
Землі. З курсу природознавства ви знаєте, що надра Землі неоднорідні й
мають дуже складну будову. Земля складається з трьох основних частин:
ядра, мантії та земної кори. Ядро знаходиться в центрі Землі. Більшу
частину об’єму Землі (83 %) становить мантія, над нею розташовується
земна кора.
Ядро. Раніше вважали, що Земля складається з твердої кори й розплавленої речовини під нею. Нині вдалося встановити, що в центрі Землі міститься ядро, оточене мантією, а над нею розташована земна кора (мал. 41).
Ядро — найгарячіша й найщільніша частина Землі. Його діаметр становить майже 3500 км. Про існування ядра Землі стало відомо наприкінці XIX ст., а на початку XX ст. була визначена глибина залягання ядра — 2900 км. Припускають, що ядро складається із заліза з домішками
нікелю. Воно неоднорідне. Учені визначають зовнішню (в’язку) і внутрішню (тверду) частини ядра. Внутрішня його частина діаметром майже 1300 км дуже тверда й розжарена до температури 5000 °С, зовнішня — завтовшки майже 2200 км — перебуває в розрідженому стані при температурі 4000 °С. На ядро припадає майже 17 % речовини нашої планети.
Учені вважають, що ядро обертається трохи швидше, ніж уся наша планета, і це є однією з причин виникнення в Землі магнітного поля.
Мантія. Оболонку Землі, розміщену між ядром і земною корою, назвали мантією (з грецьк. покривало, плащ). Її товщина становить майже 2900 км. Вона складається з кристалічних гірських порід, розжарених від 4000 °С до 1000 °С.
Незважаючи на таку високу температуру, речовина мантії є твердою, бо перебуває під дуже високим тиском. Верхня частина мантії завтовшки 200-250 км дещо розріджена й пластична. Її називають астеносферою. У мантії міститься майже 83 % речовини Землі, а разом з ядром — 99 %!
З процесами, що відбуваються в мантії Землі, пов’язані виверження вулканів і рухи земної кори.
Земна кора. Земна кора — зовнішній твердий шар Землі, що має товщину від 5 км — під океанами й до 70 км — під материками.
Земна кора є найтоншим із шарів Землі. Вона утворилася в ті часи, коли вся наша планета перебувала в розжареному стані. Найлегші частинки її речовини спливали на поверхню й, охолоджуючись, застигали. Спочатку утворився суцільний шар базальту. Потім на його поверхню почали спливати велетенські «острови» граніту, з яких сформувалися материки та великі острови.
Виокремлюють два типи земної кори: океанічний і материковий.
Океанічний тип характеризується наявністю двох шарів — базальту й осадових гірських порід. Земна кора материкового типу має шари базальту, граніту й осадових гірських порід.
Земна кора й верхня частина мантії утворюють літосферу.
Як вивчають внутрішню будову Землі? Вивченням будови й розвитку Землі як планети займаються вчені-геологи. Геологія — відносно молода наука, хоча люди добували корисні копалини з надр Землі ще до нашої ери.
Незважаючи на досягнення сучасної науки та техніки, надра Землі залишаються майже не доступними для людини й тому таємничими.
Верхні шари земної кори людині допомагає вивчати природа. Круті гірські схили, береги річок і морів відкривають дослідникам таємниці геологічної історії. Наприклад, річка Колорадо в Північній Америці, протягом мільйонів років прокладаючи русло в різних шарах гірських порід, утворила найбільшу ущелину на Землі — каньйон глибиною 1800 м. Шари глин, вапняків і пісковиків оголені й доступні для вивчення. Тому вчені називають національний парк «Великий каньйон» підручником геологічної історії.
Будівництво шахт і буріння свердловин також дають можливість безпосередньо вивчати глибини Землі. Сучасні технології буріння дають змогу проникнути глибше 12 км. Наприклад, на Кольській надглибокій свердловині припинилися роботи, коли була досягнута відмітка 12 262 м.
Дослідження продуктів виверження вулканів дає можливість ученим більш детально вивчати склад речовини надр Землі. Однак за допомогою прямих методів вивчення внутрішньої будови Землі не
можна отримати достовірні знання про найглибші шари навіть земної кори. Тому в геології розроблені непрямі методи досліджень, до яких належить сейсмічний (з грецьк. коливання, землетрус).
Земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії, земної кори. Ядро — найгарячіша й найщільніша частина Землі, речовина якої перебуває у твердому розжареному стані.
Мантія — найбільш об’ємна частина Землі. Речовина мантії тверда й складається з розжарених кристалічних гірських порід.
Земна кора — зовнішній твердий шар. Визначають два типи земної кори: океанічний і материковий.
Ядро. Раніше вважали, що Земля складається з твердої кори й розплавленої речовини під нею. Нині вдалося встановити, що в центрі Землі міститься ядро, оточене мантією, а над нею розташована земна кора (мал. 41).
Ядро — найгарячіша й найщільніша частина Землі. Його діаметр становить майже 3500 км. Про існування ядра Землі стало відомо наприкінці XIX ст., а на початку XX ст. була визначена глибина залягання ядра — 2900 км. Припускають, що ядро складається із заліза з домішками
нікелю. Воно неоднорідне. Учені визначають зовнішню (в’язку) і внутрішню (тверду) частини ядра. Внутрішня його частина діаметром майже 1300 км дуже тверда й розжарена до температури 5000 °С, зовнішня — завтовшки майже 2200 км — перебуває в розрідженому стані при температурі 4000 °С. На ядро припадає майже 17 % речовини нашої планети.
Учені вважають, що ядро обертається трохи швидше, ніж уся наша планета, і це є однією з причин виникнення в Землі магнітного поля.
Мантія. Оболонку Землі, розміщену між ядром і земною корою, назвали мантією (з грецьк. покривало, плащ). Її товщина становить майже 2900 км. Вона складається з кристалічних гірських порід, розжарених від 4000 °С до 1000 °С.
Незважаючи на таку високу температуру, речовина мантії є твердою, бо перебуває під дуже високим тиском. Верхня частина мантії завтовшки 200-250 км дещо розріджена й пластична. Її називають астеносферою. У мантії міститься майже 83 % речовини Землі, а разом з ядром — 99 %!
З процесами, що відбуваються в мантії Землі, пов’язані виверження вулканів і рухи земної кори.
Земна кора. Земна кора — зовнішній твердий шар Землі, що має товщину від 5 км — під океанами й до 70 км — під материками.
Земна кора є найтоншим із шарів Землі. Вона утворилася в ті часи, коли вся наша планета перебувала в розжареному стані. Найлегші частинки її речовини спливали на поверхню й, охолоджуючись, застигали. Спочатку утворився суцільний шар базальту. Потім на його поверхню почали спливати велетенські «острови» граніту, з яких сформувалися материки та великі острови.
Виокремлюють два типи земної кори: океанічний і материковий.
Океанічний тип характеризується наявністю двох шарів — базальту й осадових гірських порід. Земна кора материкового типу має шари базальту, граніту й осадових гірських порід.
Земна кора й верхня частина мантії утворюють літосферу.
Як вивчають внутрішню будову Землі? Вивченням будови й розвитку Землі як планети займаються вчені-геологи. Геологія — відносно молода наука, хоча люди добували корисні копалини з надр Землі ще до нашої ери.
Незважаючи на досягнення сучасної науки та техніки, надра Землі залишаються майже не доступними для людини й тому таємничими.
Верхні шари земної кори людині допомагає вивчати природа. Круті гірські схили, береги річок і морів відкривають дослідникам таємниці геологічної історії. Наприклад, річка Колорадо в Північній Америці, протягом мільйонів років прокладаючи русло в різних шарах гірських порід, утворила найбільшу ущелину на Землі — каньйон глибиною 1800 м. Шари глин, вапняків і пісковиків оголені й доступні для вивчення. Тому вчені називають національний парк «Великий каньйон» підручником геологічної історії.
Будівництво шахт і буріння свердловин також дають можливість безпосередньо вивчати глибини Землі. Сучасні технології буріння дають змогу проникнути глибше 12 км. Наприклад, на Кольській надглибокій свердловині припинилися роботи, коли була досягнута відмітка 12 262 м.
Дослідження продуктів виверження вулканів дає можливість ученим більш детально вивчати склад речовини надр Землі. Однак за допомогою прямих методів вивчення внутрішньої будови Землі не
можна отримати достовірні знання про найглибші шари навіть земної кори. Тому в геології розроблені непрямі методи досліджень, до яких належить сейсмічний (з грецьк. коливання, землетрус).
Повторимо головне
Земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії, земної кори. Ядро — найгарячіша й найщільніша частина Землі, речовина якої перебуває у твердому розжареному стані.
Мантія — найбільш об’ємна частина Землі. Речовина мантії тверда й складається з розжарених кристалічних гірських порід.
Земна кора — зовнішній твердий шар. Визначають два типи земної кори: океанічний і материковий.
Немає коментарів:
Дописати коментар