Флора судинних рослин області нараховує 1559 видів з 121 родини. Основними еколого-ценотичними групами флори області є степова (бл. 350 видів), синантропна (бл. 700 видів), лучна, болотна, водна, псамофітна, лісова, літоральна, солончакова, гранітна, вапнякова та ін. Близько 220 видів флори області є рідкісними, 57 — занесені до Червоної книги України (2009). 145 видів рослин мають регіональний рівень охорони (2011). У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але до 1930-х рр. тут були голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев траплялися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя — дуб, верба, дика груша, липа, глід.
Рис 2. Приазовська височина, Запорізька область
Аморфа кущова — рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є повновладним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд. Степи області розорані, невелики їх осередки знаходяться на схилах балок, берегах річок, приморських схилах. Найзбереженішими в області є флористичні комплекси плавнів, водних просторів Дніпра та акваторії Азовського моря, в меншій мірі — лучні, солончакові та літоральні. Флора області охороняється у 315 об'єктах Природно-заповідного фонду (філії УПСЗ «Камяні Могили»; НПП «Приазовський» і «Великий Луг»; заказниках: «Коса Обитічна», «Дніпровські пороги», «Старобердянський»; пам'ятках природи: «Балка Бальчанська», «уроч. Пристіни», «Гранітні скелі», «Кам'яна могила» та ін.).
Територія Запорізької області розташована у степовій зоні. Для неї характерне безлісся. Однак, є місця на рівнині, де існує натуральна лісна та кущова рослинність. Це плавневі ліси в долинах рік Дніпра і Конки, Дубовий Гай, Великі Кучугури, о-в Хортиця, байрачні ліси в Приазов’ї від Приморська до Бердянська в балках та ярах. В кінці 19 століття виникли ліси, посаджені рукою людини: Старобердянський, Радивонівський, Алтагирський. З 1936 року на землі Запоріжжя для боротьби з вітрами – суховіями та засухою створені зелені зони – полезахисні лісні смуги. Вони пом’якшують задушливість клімату і сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Але всюди, куди не глянь, головна роль в рослинному покрові належить траві. В минулому територія області представляла безкраї простори степів з розкішною трав’̉я- нистою рослинністю. „Вся поверхня землі представляє собою зелено – золотий океан, по якому бризнули мільйони різних квітів! Степи, які ви гарні!” так писав про степи Запоріжжя М. В. Гоголь у повісті „Тарас Бульба”. Зараз степи розпахані, тільки в незручних для пахоти місцях збереглися невеликі ділянки цілинного степу, різнотравно – типчаково – ковильного на півночі, типчаково – ковильного та полинно –злакового на півдні. Коли весняне сонечко краще нагріє землю, починають зеленіти злаки, зацвітає бузковими квіточками сон – трава. Дещо пізніше серед високих злаків розпускає свої ніжні білі бутони анемон, зацвітає горицвіт жовтими квітками, палають вогнем тюльпани. У кінці травня степ знову змінює своє вбрання. На ньому з’являються блакитні незабудки, білі ромашки, червоні голівки конюшини. А у червні, як біле волосся, вітер колихає ковилу. З весни й до середини літа, коли цвіте більше всього рослин, степ нагадує різнокольоровий килим. В кінці літа рослини вигорають від спеки, буріють, з них осипається насіння. Безбарвним стає степ. Вітер котить величезні кулі з рослин. Це – перекоти – поле. Усі рослини степу можна об’єднати у три групи.
1.Степові злаки – ковила, типчак, тонконіг, костер, м’ятлик.
2.Степове різнотрав’я – шавлія, лапчатка, підмаренник, синьоголовник, коров’як, синяк, воловник, полин, простріл, вероніка,
горицвіт, півонія, тюльпан, ромашка, чистяк, перекоти – поле, волошка, чебрець та ін.
3.Степовий кущ – бобівник (степовий мигдаль), карагача кущова(дереза), терен, шипшина.
З деревинних рослин в степовій смузі плавневих та байрачних лісів ростуть верба, тополя, в’яз, дуб, ясен, липа, клен, глід. Нині природна рослинність в області займає не більше 3 – 4% усієї території. Серед диких рослин є багато корисних: типчак, тонконіг, костер, пирій – цінні кормові; ромашка аптечна, шипшина, шавлія, подорожник, полин, глід – лікарські; рогоза, верболіз, куга, морська трава – ефіромасляні та сировина для виробництва предметів широкого вжитку. Практично вся територія області розпахана, і природна рослинність замінена культурною.
Немає коментарів:
Дописати коментар