Тип Хордові .Загальна характеристика.Ланцетник.

 Тип хордові. Загальна характеристика типу. Надклас риби

Ви дізнаєтеся про загальні особливості хордових тварин, про примітивну хордову тварину—ланцетника, та про будову і спосіб життя представника класу водних хребетних тварин — окуня.

Чому в риб темна спина і світле черевце?

Тип Хордові — один із найбільших за кількістю видів. Усього відомо близько 42 тисяч видів хордових тварин.

Основною ознакою представників типу Хордові є внутрішній скелет, основу якого складає хорда — пружний, щільний і еластичний тяж. У примітивних хордових цей тяж зберігається все життя. А от у вищих хордових тварин хорда е лише у зародка, а у дорослих тварин вона перетворюється на хребет.

Центральна нервова система у хордових — це нервова трубка, що міститься над хордою. У вищих хордових вона поділена на головний і спинний мозок.

Травна система хордових схематично теж має трубчасту будову з ротовим і анальним отвором.

Органами, що забезпечують газообмін, у нижчих хордових є зябра, а у вищих хордових — легені. Зябра у вищих хордових зберігаються лише на певних стадіях зародкового розвитку.

Кровоносна система у хордових замкнена.

Один із представників примітивних хордових тварин — .ланцетник (мал. 102) також має ці ознаки: і хорду, і нервову трубку. Завдяки тому, що в наш пас існують такі тварини як ланцетник, ми можемо дізнатись про те, який вигляд мали предки представників типу Хордові, до якого належимо і ми з вами.

Ланцетник відноситься до підтипу Безчерепні. Проте в переважній більшості, хордові тварини відносяться до підтипу Хребетні.

Характерні ознаки хребетних тварин:

1. Опорою тіла є осьовий скелет — хребет.

2. Мають парні кінцівки. У риб — це парні плавці, а в інших хребетних — ноги.

3. Центральна нервова система складається з головного та спинного мозку.

4. Добре розвинені органи чуття,

б. Органами виділення є нирки.

Ііідтип Хребетні поділяється на надкласи, головними з яких є Риби та Чотириногі (.«а.3.103).

Надклас Риби — це виключно водні тварини, що здійснюють газообмін за допомогою зябер.

У риб дуже різноманітна форма тіла, будова та способи пристосування до умов середовища. Серед усього різноманіття риб можна виділити дві групи, що суттєво відрізняються будовою, зокрема складом скелета. Тому,

з точки зору систематики, риби — це надклас, який включає два класи — Хрящові риби (акули і скати) та Кісткові риби (окуні, карасі, лососі, соми та інші).

Одним із представників класу Кісткові риби є мешканець наших водойм окунь.

Окунь живе в озерах, ставках, річках з повільною течією. Окуні — це хижаки, які полюють на дрібних риб та інших водних тварин.

Тіло в окуня видовжене й стиснене з боків (лол. 104). Воно складається з трьох віддалів — голови, тулуба і хвоста. Зовні тіло окуня вкрите лускою. Окремі луски налягають одна на одну, щільно вкриваючи тулуб і хвіст дня їх захисту. Тіло окуня вкрите також слизом, що виділяється чисельними залозами у шкірі. Слиз додатково захищає окуня та покращує його обтічність.

Тіло окуня має зеленувато-коричневий колір з кількома темними поперечними смугами. Таке забарвлення допомагає йому добре маскуватися поміж водних рослин.

Характерною особливістю забарвлення більшості риб є те. що їхня спина темніша, ніж черевце. Тому для хижака, який дивиться на воду зверху (наприклад, рибоїдного птаха), спина риби зливається з поверхнею води, яка виглядає темною. А для хижака, що дивиться з під води, вже черевце риби зливається зі світлим фоном поверхні води.

Голова в окуня велика. На ній помітна пара великих очей. У риб немає повік і очі завжди відкриті, тому іноді кажуть, що риби ніколи не сплять, але це не відповідає дійсності.

Но боках голови в окуня є дві великі кістяні пластини — зяброві кришки, що постійно рухаються. Спереду помітний рот. Над ротом є пара отворів — ніздрі, що ведуть до органів нюху.

На тілі окуня є плавці — парні й непарні. Непарні плавці — це спинний, хвостовий і під хвостовий (або анальний).

Хвостовий плавець — це головний рушій під час плавання. Вигинаючи хвостову частину тіла, окунь швидко пливе вперед, переслідуючи здобич або рятуючись від хижака.

Кістки спинного плавця в окуня гострі, тому сам плавець дуже колючий. Окрім стабілізації положення тіла під час плавання, він виконує ще й функцію захисту від хижаків. У деяких риб отруйним є ще й слиз, який виділяють залози, що містяться біля спинного плавця.

Парних плавців дві пари — передні (грудні) й задні (черевні). Грудні плавці служать для поворотів тіла у воді, а також для повільного плавання. Окунь може підкрадатися до здобичі, загрібаючи лише грудними плавцями, а потім, за допомогою хвостового плавця, різко кинутися вперед.

Плавець — орган, що служить для керування переміщенням тварини у водному середовищі. Найчастіше має плоску форму.

У деяких морських риб грудні плавці мають довжину майже таку саму, як довжина тіла, що дозволяє їм літати в повітрі. Спочатку такі летючі риби за допомогою інтенсивних рухів хвоста розганяються до великої швидкості, а потім вистрибують з води і пролітають кілька десятків метрів, рятуючись таким чином від хижаків.

Черевні плавці допомагають окуню утримувати тіло в рівновазі. Якщо їх обережно прив’язати ниткою до тіла, то риба перевернеться черевом догори.

По боках тіла окуня помітна бічна лінія, що складається з великої кількості дрібних отворів, що ведуть до спеціальних каналів під шкірою. Ці канали містять чутливі клітини. Бічна лінія дозволяє рибині відчути найменші коливання води, викликані, наприклад, іншою рибиною, що пропливає поруч.

Опорно-рухова система. Основу внутрішнього скелета окуня складають хребет і череп.

Хребет складається з кількох десятків хребців. Кожний хребець має центральну частину — тіло, а також верхні і нижні відростки. Верхні відростки усіх хребців утворюють канал, в якому міститься спинний мозок. До бокових відростків тулубових хребців кріпляться ребра, що слугують захистом для внутрішніх органів і опорою для тулубової мускулатури.

Череп окуня складається з черепної коробки, що захищає головний мозок, верхньої та нижньої tце-лепи та скелета зябрового апарату'.

В зябровому апараті добре помітні зяброві кришки, під якими містяться зяброві дуги, до яких кріпляться зябра.

Окрім осьового скелета, риби мають ще й скелети непарних і парних плавців.

М’язи рівномірно розподілені по боках тіла риби, але найкраще в окуня розвинені м’язи хвоста (мал. 105).

Щелепи — парні кісткові структури більшості хребетних тварин, що містяться біля ротового отвору й слугують для відкривання і закривання рота.

Мал. 105. Схема будови звичайного окуня: 1 — рот, 2 — зябра; 3 — серце; 4 — шлунок; 5 — печінка: 6 — жовчний міхур; 7 — плавальний міхур; 8 — кишечник; 9 — хребет; 10 — головний мозок; 11 — спинний мозок; 12 —м’язи; 13 — статева залоза; 14 —нирка; 15 —селезінка; 16 —анальний отвір; 17 — сечовий міхур; 18 — статевий отвір; 19 — сечовивідний отвір

Травна система окуня починається з великого рота з добре розвиненими щелепами. Рухомою є лише нижня щелепа. Ротова порожнина пере- ' ходить у глотку, в якій є зяброві щілини. Із глоткп їжа надходить у стравохід, а потім у об’ємпстий шлунок, який продовжується кишечником.

У шлунку і кишечнику їжа перетравлюється під дією ферментів. У шлунку — це шлунковий сік, що надходить із залоз, що є в його стінках. У кишечнику травлення забезпечують ферменти підшлункової залози, а також жовч, яка надходить із жовчного міхура. В кишечнику перетравлена їжа і вода всмоктуються, а неперетравлені залишки їжі виводяться назовні через анальний отвір.

У порожнині тіла окуня під хребтом міститься особливий орган, який є тільки у кісткових риб — плавальний міхур. Кровоносні судини в його стінках здатні або поглинати газ із плавального міхура, або наповнювати його цим газом. Результатом цього є зміна глибини занурення. У деяких риб (наприклад, коропа) плавальний міхур з’єднаний із кишечником. Такі риби здатні заковтувати повітря, що потім надходить у міхур,

і завдяки цьому швидше змінювати своє положення в товщі води.

Дихальна система риб — це зябра, які схожі на бахромчасті пластинки, що кріпляться до зябрових дуг. У зябрах є багато тоненьких кровоносних судин — капілярів. Саме в зябрах кров, яка проходить по капілярах, збагачується киснем, який є у воді, та виділяє вуглекислий газ.

Риба здійснює газообмін внаслідок роботи мускулатури глоткп та руху зябрових кришок. Іірп відкриванні зябрових кришок вода надходить у глотку, а при закриванні — омиває зябра і виходить назовні.

Саме наявність зябрових кришок дозволяє кістковим рибам дихати, залишаючись нерухомими відносно води. У хрящових риб (акул, скатів) зябрових кришок немає. Тому вони, щоб здійснювати газообмін, повинні весь час пливти або обирати для відпочинку місця, де є течія.

Кровоносна система у риб замкнена. Серце двокамерне. ІІід час скорочення серця кров по судинах — артеріях спрямовується до зябер, де збагачується киснем і через спішну судину надходить до судин тіла та голови. Там вона віддає кисень і збагачується вуглекислим газом. Судини. по яких багата на вуглекислий газ кров спрямовується від внутрішніх органів до серця під час його розширення, називаються вени. Таким чином, у риб одне коло кровообігу.

Температура тіла у риб непостійна. Вона залежить від температури води.

Нервова система риб складається з головного і спішного мозку. Головний мозок включає п’ять відділів, які регулюють різні функції організму і відповідають за роботу різних органів чуття.

Нерви, які відходять від спинного мозку, допомагають узгодженій роботі м’язів та внутрішніх органів.

Органи виділення риб — це нирки, що містяться в тулубі вздовж хребта. Від нирок сеча надходить у протоки, що у кісткових риб ведуть до сечового міхура, який відкривається назовні спеціальним отвором, що міститься позаду анального.

Висновки

1. Визначальні ознаки представників типу Хордові — внутрішній скелет і трубчаста нервова система. На зародковому етапі у всіх хордових є хорда, нервова трубка і зябра.

2. Більшість хордових належить до підтипу Хребетні, які мають череп, хребет, головний і спинний мозок, серце, нирки.

3. Тіло риб складається з голови, тулуба, хвоста, вкрите лускою. На тілі риб є парні й непарні плавці.

4. Осьовий скатгет риб утворений хребтом. Також є скелет черепа і плавців.

5. Органом газообміну в риб є зябра. Кровоносна система замкнена, є двокамерне серце.

6. У риб добре розвинені органи чуття, особливим органом чуття є бічна лінія.

7. Надклас Риби поділяється на класи Хрящові риби й Кісткові риби.