Будова органів травлення. Матеріал для учнів 9 класу.

Травлення і живлення, Травна система

Органи травної системи

Травлення — це процеси механічного й хімічного перетворення їжі, що відбуваються в травному тракті. Результатом такого перетворення є розщеплення складних поживних речовин до простих — таких, що організм здатний засвоїти (білки розщеплюються до амінокислот, вуглеводи — до моносахаридів, жири —

до гліцерину та жирних кислот). Механічне оброблення їжі відбувається в ротовій порожнині й полягає в її подрібненні та змочуванні. Хімічне оброблення здійснюється специфічними речовинами — ферментами. травний тракт людини складається з травної трубки та залоз, що беруть участь у перетворенні їжі.

функції травлення

Розщеплення органічних речовин під час процесу травлення

Функція	Характеристика
Секреторна	Виділення секретів залоз травлення, жовчі, шлункового й кишкового соків
Моторна	Механічне оброблення їжі, пересування вмісту шлунково-кишкового тракту травним каналом, виділення решток їжі
Усмоктуван ня	Транспортування продуктів розщеплення їжі в кров через слизові оболонки шлунка й кишечнику

Характеристика травної трубки

О рган	Характери сти ка	Ф ункцї
	Складається з губ, м’язів днаротової порожнини, щік, піднебіння (твердого і м’якого), ясен, зубів і язика. М’яке піднебіння має складки — піднебінні дужки та піднебінні мигдалини. Язик утворений посмугованою м’язовою тканиною, вкритий слизовою оболонкою. Складається з кореня, тіла, кінчика. На поверхні розміщені смакові сосочки й температурні рецептори. Зуби розташовані в комірках щелеп. Вони відрізняються будовою тафункціями. Зуб складається з коронки, шийки та кореня. На слизовій оболонці ротової порожнини є залози, що секретують слиз, слину	1)    Механічне оброблення їжі за допомогою зубів і язика; 2)    ідентифікація їжі; 3)    хімічне оброблення їжі, що здійснюється ферментами слини; 4)    зволоження їжі й формування харчової грудки; 5)    язик бере участь у ковтанні, а також в усному мовленні людини
	Трубка завдовжки 15 см. Виділяють три відділи: носоглотка, ротова й гортанна глотки. У ротовій частині глотка через зів сполучається з ротовою порожниною, гортанна частина відкривається в гортань і стравохід, носоглотка сполучена з носовою порожниною слуховими (євстахієви-ми) трубами. Глотка утворена посмугованими м’язами та слизовою оболонкою, вкритою війчастим (в області носоглотки) і багатошаровим (у ротовому й гортанному відділах) епітелієм	1)    Ковтання харчової грудки; 2)    проходження повітря в трахею та бронхи
	М’язоватрубказавдовжки 25—ЗО см. Складається з м’язів двох видів: у верхній третині — посмугованих, решта — непосмугованих. Спереду прилягає до трахеї	Транспортування харчового клубка з ротової порожнини до шлунка
	Є найширшим відділом шлунково-кишкового тракту. Розташований у верхній частині черевної порожнини, під діафрагмою. Утворений трьома видами тканини: слизовою, м’язовою та сполучною. Сполучна тканина формує зовнішню оболонку шлунка, що вкриває його. М’язова тканина утворена трьома шарами: поздовжнім, кільцевим і косим. Місце переходу шлунка в дванадцятипалу кишку має стовщення з м’язів кільцевого шару (пілоричний сфінктер). Поздовжній і косий шари беруть участь у перистальтиці шлунка. У слизовій оболонці шлунка розташовані залози трьох типів: головні — виділяють ферменти шлункового соку (пепсин і хімозин), обкладкові — виділяють хлоридну кислоту, додаткові — виділяють слиз	1)    Травна — механічне оброблення їжі завдяки скороченням шлункової стінки, розщеплення білків на пептиди й усмоктування певної кількості води та вітамінів; 2)    захисна — низьке значення pH перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів у кишечник; 3)    транспортна — оброблений у шлунку хімус (напіврідка маса, що складається з частково перетравленої їжі) порціями транспортується в тонкий кишечник

О рган	Характеристика	Ф ун кц і'
	Шлунок впадає в тонкий кишечник. Початковий відділ тонкого кишечнику — дванадцятипала кишка, має вигляд підкови, у неї відкриваються протоки печінки та підшлункової залози. Із дванадцятипалої кишки їжа надходить у порожнисту та клубову кишки. У тонкому кишечнику здійснюються два типи травлення: внутрішньоклітинне та порожнинне. Порожнинне полягає в обробленні їжі в порожнині тонкого кишечнику. Внутрішньоклітинне — у всмоктуванні продуктів травлення через ворсинки й мікроворсинки кишечнику. Ворсинки стінок кишечнику пропускають амінокислоти, глюкозу та гліцерин. У ворсинках відбувається синтез речовин, властивих організмові людини, з компонентів, отриманих у результаті травлення. Із гліцерину й жирних кислот синтезуються жири, що потрапляють у лімфатичні капіляри. Амінокислоти й глюкоза надходять у кровотік, а потім разом із ним — у печінку та інші органи, де використовуються для синтезу власних біополімерів. Глюкоза розповсюджується в усьому організмі. Травлення в тонкому кишечнику завершується	1)    Травна — розщеплення пептидів, вуглеводів і ліпідів до мономерів та їх усмоктування; 2)    транспортна — просування речовин далі травним каналом
	Товстий кишечник є продовженням тонкого. Він починається сліпою кишкою, продовжується ободовою, далі сигмоподібною й закінчується прямою кишкою. У товстому кишечнику відбувається основне всмоктування води, мінеральних солей. Товстий кишечник густо заселений мікроорганізмами (лактобактеріями, біфідо-бактеріями, кишковою паличкою, гнильними бактеріями), що беруть участь у кінцевому етапі травлення	1)    Трофічна — усмоктування води та мінеральних речовин; 2)    видільна — виведення продуктів розпаду

Будова язика

—    Утворений посмугованою м’язовою тканиною.

—    Вкритий слизовою оболонкою.

—    На поверхні розташовані смакові сосочки й температурні рецептори.

—    Бере участь у ковтанні.

—    Бере участь в усному мовленні людини.

Будова зуба

Травлення в ротовій порожнині

Ж а

Хімічне оброблення

—    ферменти секретів слинних залоз: амілаза (розщеплює крохмаль до мальтози)

Механічне оброблення

—    зуби

—    язик

і мальтаза (розщеплює мальтозу до глюкози);

—    лізоцим — має бактерицидну властивість, сприяє регенерації епітеліальної тканини ротової порожнини

Ковтання

Шлунок

Частково перетравлена їжа змішується з муцином, формується харчовий клубок, що за допомогою язика просувається в напрямку до

глотки. Ковтання — це рефлекторний акт за участю м’язів м’якого піднебіння, надгортанного хряща та м’язів глотки.

Харчовий клубок, що надійшов із ротової порожнини, через глотку та стравохід потрапляє в шлунок,

де на нього діють хлоридна кислота та ферменти шлунка.

Харчовий клубок

Хімічне оброблення

Перистальтика шлунка. М’язи шлунка

Травлення в шлунку

Шлунковий сік:

—    пепсин (білки до пептидів);

—    ліпаза (емульгатор жирів);

—    хімозин (зсідання білків молока);

—    хлоридна кислота (створює кислу реакцію шлункового соку, активує ферменти);

—    муцин (перешкоджає ушкодженню слизової оболонки шлунка)

Травлення в кишечнику

Хм ус

Хімічне оброблення

Перистальтика

кишечнику

Підшлунковий сік:

—    трипсин і хімотрипсин (розщеплюють поліпептиди до амінокислот);

—    ліпаза (розщеплює нейтральний жир до гліцерину та жирних кислот);

—    амілаза й мальтаза (вуглеводи — до глюкози).

Жовч: бере участь у розщепленні жирів.

Кишковий сік: містить ферменти, що розщеплюють компоненти їжі

Кишкова ворсинка

Печінка

Характеристика	Функції
Печінка є великою залозою, розташовується у верхньому відділі черевної порожнини, в зоні правого підребер’я. Печінка має дві частки — праву й ліву. На нижній поверхні печінки розташовані так звані ворота, через які проходять судини, нерви та жовчні протоки. На тій самій поверхні розташований жовчний міхур (резервуар, де накопичується жовч)	Печінка виробляє жовч, бере участь в обміні вуглеводів (накопичення вуглеводів у вигляді глікогену). У печінці синтезуються білки фібриноген і протромбін (відповідальний за зсідання крові), розщеплюються амінокислоти й утворюється сечовина. Печінка є фільтром для отруйних речовин, що утворюються в організмі й потрапляють у нього