Тип Саркоджгутикові. Клас джгутикові. Конспект для учнів 8-А класу.

ПІДТИП ДЖГУТИКОВІ (MASTIGOPHORA).

КЛАСИ РОСЛИННІ ДЖГУТИКОВІ (PHYTOMASTIGOPHORA) ТА ТВАРИННІ ДЖГУТИКОВІ (ZOOMASTIGOPHORA)

Характеристика джгутикових

Відомо приблизно 6 — 8 тис. видів джгутикових. Для усіх властива наявність двох, а інколи і більшої кількості джгутиків, за допомогою яких вони рухаються. Розташовані джгутики на передньому кінці тварини. Джгутик- ниткоподібний виріст цитоплазми. Під електронним мікроскопом видно, що  він складається із гомогенної речовини, в якій є 9 подвійних (зовні) 2 одинарні (в центрі) фібрили (ниткоподібні структури) завтовшки 25- 60 нм. Прикріплюється джгутик до базального зернятка, яке знаходиться в ектоплазмі. Якщо джгутиків кілька, один із них може бути спрямований назад. Інколи між ним і пеликулою утворюється хвилеподібна цитоплазматична перетинка, яку називають ундулюючою мембраною. Форма тіла звичайно стала, оскільки мають пелікулу. Розмноження безстатеве шляхом поділу навпіл.

Джгутикові — дуже своєрідна група організмів. Одні з них — типові рослинні форми, що мають хлорофіл і живляться тільки автотрофно шляхом фотосинтезу; інші — хлорофілу не мають і живляться тільки гетеротрофне, що поряд з деякими іншими особливостями свідчить про приналежність їх до світу тварин. Нарешті, деякі джгутикові — міксотрофи; вони є ніби зв'язуючими ланками між рослинами і тваринами.

Паразитичні джгутикові — гетеротрофи. Деякі вільноживучі джгутикові здатні до аутотрофного живлення. Більшість вільноживучих джгутикових живе у морських та прісних водах (Пішак, Мажора, 2009).

Клас Рослинні джгутикові (Phytomastigophora)

Рослинні джгутикові є автотрофами або мікотрофами. Тповим представником останніх є Евглена зелена.

Евглена зелена живе у прісних водоймах,входить до складу планктону. Вона має веретеноподібну форму, зовнішній шар цитоплазми ущільнений і утворює оболонку, яка сприяє збереженню цієї форми.  Від переднього кінця тіла в евглени зеленої відходить довгий  тоненький джгутик, за допомогою якого евглена пересувається у воді.

У цитоплазмі евглени розташоване ядро і декілька забарвлених овальних тілець — хроматофорів, що містять хлорофіл. Тому на світлі евглена живиться як зелена рослина (автотрофно). Знаходити освітлені місця евглені допомагає світлочутливе вічко.

Евглена розмножується нестатево – поділом навпіл.

Отже, Евглена має веретеноподібну форму тіла. На передньому кінці має один джгутик.

Тіло вкрите пелікулою. Ядро одне. В цитоплазмі багато дрібних хроматофорів, що мають хлорофіл.

Біля переднього кінця розміщена скоротлива вакуоля з резервуаром, що відкривається назовні біля основи джгутика. Поряд із скоротливою вакуолею розміщене червоне світлочутливе вічко — стигма.

На світлі евглена синтезує органічні речовини з неорганічних, подібно до зелених рослин, а в темряві вона втрачає хлорофіл і живиться звичайно осмотично розчиненими у воді готовими органічними речовинами, тобто є міксотрофом.

Вольвокс (Volvox) - рід зелених водоростей (Chlorophyta). Представники цього роду утворюють сферичні колонії (ценобії) кулястої або сферичної форми розміром до 2 мм.

Кожна колонія складається з численних дводжгутикових клітин, що розміщені по периферії під слизовим інволюкрумом.

Кожна клітина вкрита власною оболонкою, що зростається з оболонками сусідніх, утворюючи полігональну фігуру.

Нестатеве розмноження вольвокса відбувається за допомогою спеціалізованих клітин партеногонідій.

Партеногонідії дещо схожі на вегетативні клітини, але більші за розміром та здатні до вегетативного поділу. Після перших 8-ми поділів з партегонідію утворюється сферичний порожній у центрі комплекс з 16-ти клітин.

На оберненому до інволюкруму боці знаходиться отвір. У такому комплексі клітини полярні. Вони містять пульсуючі вакуолі та базальні тіла джгутиків, орієнтовані до центру майбутнього ценобію.

Подальший поділ клітин супроводжується розвитком інвагінації шару клітин з протилежного до інволюкруму боку та вивертання молодого ценобію таким чином, що скоротливі вакуолі та базальні тіла джгутиків орієнтуються навпаки, назовні.

Цікавим також є те, що в молодому ценобії можна розрізнити майбутні партеногонідії. Звільнення дочірніх ценобіїв відбувається після руйнування материнського.

Статевий процес представлений оогамією. Окремі клітини ценобію, що нагадують партеногонідії за розмірами, перетворюються на антеридії та оогонії. В межах роду відомі як дводомні, так і одномні види.

У антеридіях утворюється від 32 до 64 сперматозоїдів, які до моменту звільнення щільно з'єднані боками та утворюють жовтувату платівку. Після дозрівання платівка виштовхується назовні та гамети роз'єднуються.

У оогоніях утворюється по одній яйцеклітині, що не виходить із ценобію. Оболонка у місці контакту з інволюкрумом ослизнюється, утворюючи отвір. Один із сперматозоїдів туди проникає і запліднює яйцеклітину.

Після статевого процесу зигота одягається товстою шипованою оболонкою і переходить у стан спокою. Після його завершення ядро зиготи ділиться, зигота проростає однією зооспорою, яка після серії поділів розвивається у новий ценобій.

Комірцеві джгутикові – поодинокі або колоніальні форми, що мають особливий протоплазматичний комірець, який оточує джгутик і відіграє роль в уловлюванні поживних часток.