Інфузорія-туфелька Одноклітинні тварини, або найпростіші Конспект для учнів 8-х класів

Інфузорія-туфелька

Одноклітинні тварини, або найпростіші      Конспект для учнів 8-х класів

Середовище життя, будова і пересування туфельки. У водоймах із забрудненою водою, де живуть амеби та евглени, можна помітити й швидкоплаваючу тварину з типу найпростіших завдовжки 0,1—0,3 мм, тіло якої своєю формою нагадує туфлю. Це інфузорія-туфелька. Через те що зовнішній шар цитоплазми інфузорії-туфельки щільний, вона зберігає сталу форму тіла. Усе її тіло вкрите поздовжніми рядами численних дрібних війок, схожих будовою на джгутики евглени й вольвоксу. Війки роблять хвилеподібні рухи, і таким чином туфелька плаває тупим (переднім) кінцем уперед.

Найпростіші, які пересуваються за допомогою численних війок, належать до класу інфузорій. Уперше інфузорій було виявлено у воді, настояній на різних травах («інфузум» означає «настій»).

Живлення. Від переднього кінця до середини тіла туфельки проходить жолобок з трохи довшими війками. На задньому кінці жолобка є ротовий отвір, що веде в коротку трубчасту глотку. Війки жолобка безперервно рухаються, створюючи течію води. Вода підхоплює і приносить до рота основну їжу туфельки — бактерії, які через глотку потрапляють усередину тіла інфузорії.

У цитоплазмі навколо них утворюється травна вакуоля, у якувиділяється травний сік. Цитоплазма в туфельки, як і в амеби,перебуває в постійному русі. Травна вакуоля відривається відглотки й підхоплюється течією цитоплазми. Перетравлюється їжаі засвоюються поживні речовини вінфузорії так само, як і в амеби. Неперетравлені рештки викидаються назовні через отвір — порошицю.

Дихання й виділення в інфузорії-туфельки відбуваються так само, як і в інших найпростіших, яких вивчали раніше. Дві скоротливі вакуолі туфельки (попереду й ззаду) скорочуються навперемінно, через 20—25 с кожна. Вода й шкідливі продукти життєдіяльності збираються в туфельки з усієї цитоплазми по провідних канальцях, які підходять до скоротливих вакуоль.

У цитоплазмі туфельки є два ядра: велике й мале. Ці ядра мають різне призначення: мале відіграє основну роль у розмноженні, а велике впливає на процеси руху, живлення, виділення.

Розмноження. Улітку туфелька, посилено живлячись, росте й ділиться, як і амеба, на дві частини. Мале ядро відходить від великого й ділиться на дві частини, що розходяться до переднього і заднього кінців тіла. Потім ділиться велике ядро. Інфузорія перестає живитися. її тіло посередині перетягується. У передню і задню частини туфельки відходять новоутворені ядра. Перетяжка дедалі глибшає, і нарешті обидві половинки відриваються одна від одної — виникають дві молоді інфузорії. У кожній з них залишається по одній скоротливій вакуолі, а друга з усією системою канальців утворюється наново. Почавши живитися, молоді туфельки ростуть. Через добу поділ повторюється.

Подразливість. Проведемо такий дослід. Помістимо поряд на склі краплю чистої води і краплю води з інфузоріями. З’єднаємо обидві краплі тонким водяним каналом. У краплю з інфузоріями покладемо маленький кристалик солі. У міру розчинення солі туфельки перепливатимуть у краплю з чистою водою: для інфузорій розчин солі шкідливий.

Змінимо умови досліду. В краплю з інфузоріями не будемо нічого домішувати. Заве в чисту краплю води додамо трохи настою з бактеріями. Тоді туфельки зберуться навколо бактерій — своєї звичайної їжі.

Ці досліди показують, що інфузорії можуть відповідати певним чином (наприклад, переміщенням) на вплив зовнішнього середовища, тобто їм властива подразливість. Ця властивість характерна для всіх живих істот.