Одноклітинні тварини  

Конспект для учнів  6 класів.

Особливості   будови    найпростіших

Тіло найпростіших — це одна еукаріотична клітина, якій властиві всі життєві функції, тому її будова значно складніша, ніж у клітин багатоклітинних тварин. Трапляються у підцарстві і колоніальні форми (вольвокс, евдоріна, зоотамнії). Розміри тіла мікроскопічні (2-150 мкм), але окремі види (грегаріни) досягають 1 см і більше. Форма тіла мінлива (у амеб) або стала (в евглени зеленої).

Різноманітними є типи симетрії:

•         трапляються види з радіальною (радіолярії, променяки) і двобічною (джгутикові) симетрією,

•         є  також асиметричні одноклітинні (амеби, інфузорії).

Будова одноклітинних тварин характеризується основними ознаками клітинної будови еукаріотів.

Амеби – асиметричні тварини

Поверхневий апарат поєднує надмембранні структури, цитоплазматичну мембрану і підмембранні структури. Особливістю поверхневого апарату одноклітинних є наявність пелікули (джгутикові, інфузорії).

Пелікула — ущільнений зовнішній шар цитоплазми з плоских мембранних міхурців, розташований під плазматичною мембраною, що обумовлює постійну форму клітини найпростіших.

У цитоплазмі одноклітинних виділяють два шари — ектоплазму (плазмагель) і ендоплазму (плазмазоль).

Ектоплазма — зовнішній шар цитоплазми, який відрізняється вищою густиною і наявністю спеціалізованих опорних структур, а ендоплазма — внутрішній шар цитоплазми, що містить включення та органели.

 Органели поділяються на дві групи:

•         загально клітинні (мітохонрії, ЕПС, рибосоми, лізосоми тощо) та спеціальні (вакуолі, порошиця, вічко тощо).

•         Характерними органелами клітини найпростіших є скоротливі та травні вакуолі. Скоротливі (пульсуючі) вакуолі— це вакуолі прісноводних видів та мешканців ґрунту, які забезпечують видалення надлишку води та розчинених у ній продуктів обміну. Травні вакуолі відповідають за перетравлення їжі.

•         Пересування одноклітинних здійснюється за допомогою органел руху (несправжні ніжки, або псевдоподії, джгутики і війки).

Джгутики у Евглени зеленої та лямблії

Ядро має типову для еукаріотів будову і може мати різні розміри, форму. Деякі найпростіші (наприклад, інфузорії, форамініфери) мають два типи ядер: вегетативні, або макронуклеусй (регулюють синтез органічних сполук) і генеративні, або мікронуклеуси (зберігають спадкову інформацію та передає її при розмноженні дочірнім клітинам). Мають здатність утворювати цисту.

Циста — тимчасова стадія існування одноклітинних організмів із щільною оболонкою навколо клітини, за допомогою якої вони переживають несприятливі умови. Розрізняють цисти спокою (утворюються при несприятливих умовах), цисти переходу (утворюються при переході від одного хазяїна до іншого через зовнішнє середовище) і цисти розмноження (вміст ділиться на кілька самостійних організмів).

Особливості процесів життєдіяльності

Опора забезпечується екзоскелетому вигляді черепашок з органічної речовини (в арцели), неорганічних сполук СаС03 (форамініфери), ендоскелетом (у радіолярій ), пелікулою (у інфузорій).

Рух здійснюється за допомогою органел руху, які являють собою вирости цитоплазми клітин: псевдоподій — амебоїдний, джгутиків — джгутиковий та війок — війчастий.

Амебоїдний рух

Живлення переважно гетеротрофне (сапротрофи, паразити, мутуалісти) за рахунок поживних речовин, які надходять шляхом фагоцитозу або поглинаються в розчиненому вигляді. Трапляються автотрофи (евглена червона) та міксотрофи (евглена зелена). Захоплення їжі у багатьох найпростіших забезпечується фагоцитозом, який відбувається за участю мембрани.

Війки у інфузорії туфельки

Травлення внутрішньоклітинне, у травних вакуолях, які утворюються з лізосом.

Дихання аеробне, надходження кисню шляхом дифузії через всю поверхню тіла. Клітинне дихання пов’язане з мітохондріями, які є «енергетичними станціями» клітин.

Виділення здійснюється в багатьох видів через покриви тіла шляхом дифузії, за допомогою скоротливих вакуоль (переважно у прісноводних видів), залишкових тілець шляхом екзоцитозу (амеби), спеціалізованих утворів — порошиць (в інфузорії-туфельки).

Подразливість виявляється у вигляді таксисів — рухових реакцій на дію подразників, які проявляються за напрямком до джерела подразнення (позитивний фототаксис — в евглени зеленої) або у протилежний бік (негативний хемотаксис — в інфузорії-туфельки). Реалізується подразливість за допомогою органел руху.

Розмноження в одноклітинних здійснюється нестатевим і статевим способами.

Нестатеве розмноження: поділ навпіл у Евглени зеленої

Нестатеве розмноження представляють поділ клітини навпіл, шизогонія (множинний поділ клітин, унаслідок якого з однієї материнської клітини утворюється багато дочірніх, наприклад, у малярійного плазмодія), брунькування (у колоніальних інфузорій).

Нестатеве розмноження: поділ навпіл у амеби протей

Статевий процес може відбуватись копуляція (у джгутикових) і кон’югація (в інфузорій), які підвищують пристосованість до умов середовища.