субота, 24 вересня 2016 р.

Загальна характеристика типу Кільчасті черви. Матеріал для учнів 7 класу.


            Тип Кільчасті черви. Загальна характеристика, різноманітність.

                    Роль червів у екосистемах. Значення для людини

Тип Кільчасті черви охоплює близько 8 тисяч видів, з них у фауні України — близько 300. Кільчасті черви характеризуються вищою організацією порівняно з плоскими і круглими червами. Тіло кільчастих червів двобічносемитричне, у поперечному розрізі кругле. Воно почленоване на велику кількість сегментів (до 900); зовнішня сегментація збігається з розташуванням поперечних перегородок усередині тіла. У кожному сегменті повторюються певні деталі будови (щетинки, нервові вузли, органи виділення). Розміри варіюють від 0,5 мм до 3 м. Кільчасті черви — тризародковошаровіорганізми.
Шкірно-м’язовий мішок у них розвинений краще, ніж у плоских і круглих червів. Він складається з одного шару епітелію та двох шарів м’язів: кільцевих та поздовжніх. Завдяки кільцевим м’язам тіло подовжується і стає тоншим, завдяки поздовжнім — укорочується і потовщується. У рухах беруть участь і допоміжні придатки — щетинки, які розташовані поодиноко або пучками правильними поздовжніми рядами.

Характерною особливістю типу є наявність вторинної порожнини тіла. Від первинної порожнини тіла вона відрізняється тим, що має власні стінки, вистелені особливим епітелієм, який відділяє порожнину тіла від оточуючих тканин та органів.
Травна система кільчастих червів складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу і кишечника, який закінчується анальним отвором. У дощових черв’яків є воло (розширення стравоходу). Перетравлювання їжі відбувається в кишечнику.
У зв’язку з ускладненням будови та збільшенням активності у кільчастих червів уперше з’являється кровоносна система замкненого типу, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Кровоносна система забезпечує транспортування поживних речовин і газів та здійснює захист.
Дихання здійснюється через усю поверхню шкіри, багату на кровоносні судини. Спеціальні органи дихання — зябра (вирости шкіри) — мають тільки деякі морські кільчасті черви.
Видільна система представлена парними трубочками (метанефридіями) в кожному сегменті тіла.
Нервова система у кільчастих червів — вузлового типу, але складніша, ніж у плоских та круглих червів. Вона представлена навкологлотковим кільцем, черевним нервовим ланцюжком та нервами, що відходять до різних органів. У кільчастих червів добре розвинені органи чуттів. У багатьох є очі; органи слуху побудовані за принципом локаторів; наявні також смакові рецептори та нюхові клітини.
За способом розмноження кільчасті черви як роздільностатеві, так і гермафродити. Дощові черви — гермафродити, але запліднення у них перехресне. Морські черви — роздільностатеві тварини. Запліднення яєць відбувається у воді. У дощового черв’яка розвиток прямий, а у деяких представників типу (нереїда) зі заплідненого яйця утворюється личинка (розвиток з перетворенням). У всіх представників типу добре виражена регенерація.
До типу Кільчасті черви належать класи: Малощетинкові черви, Багатощетинкові черви, П’явки. Представниками малощетинкових червів є дощовий черв’як, трубочник; багатощетинкових— піскожил, нереїда; п’явок — несправжньокінська, медична п’явка.

Кільчасті черви мають велике значення для кругообігу речовин у природі. Нереїди є основою живлення багатьох промислових риб, крабів, а звичайний трубочник — гарний корм для акваріумних риб та деяких прісноводних риб. Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони збагачують ґрунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню в нього повітря й води. Ще Ч. Дарвін відзначав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту. Деякі п’явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п’явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об’єкт лабораторних експериментів.
Загальна характеристика. Тип Кільчасті черви, або Кільчаки, охоплює близько 9000 видів вищих червів. Ця група тварин має велике значення для розуміння шляхів філогенезу вищих безхребетних. Кільчасті черви характе­ризуються більш високою організацією в порівнянні з плоскими і круглими червами. Вони живуть в морських і прісних водах, а також у ґрунті. Тип ділиться на декілька класів. Ознайомимося з представником класу малощетинкових — дощовим черв'яком (рис. 82).
Тіло кільчаків складається з 90—600 сегментів. Деякі з них досягають великих розмірів — більше 2 м. Сегменти зовні однакові. Кожний сегмент, крім переднього, на якому розташований ротовий отвір, має маленькі щетин­ки. Це останні рештки зниклих параподій (рухливі вирос­ти стінки сегмента із щетинками, локомоторні органи багатощетинкових червів).
Загрузка...





У кільчастих червів є добре розвинений шкірно-м'язо­вий мішок, який складається із одного шару «епітелію і двох шарів м'язів: зовнішнього шару кільцевих м'язів і внутрішнього шару, утвореного поздовжніми м'язовими волокнами.
Між шкірно-м'язовим мішком і кишками знаходиться вторинна порожнина тіла, або целом, яка утворюється під час ембріогенезу всередині мезодермальних мішків, що розрослися. Морфологічно вона відрізняється від пер­винної порожнини наявністю епітеліальної вистилки, яка з одного боку прилягає до стінки тіла, а з другого — до стінок травної трубки. Листки вистилки зростаються над і під кишками, утворюючи брижу, яка ділить целом на праву і ліву частини. Поперечні перегородки ділять порожнину тіла на камери, кількість яких відповідає кіль­кості члеників. Целом заповнений рідиною.
Поява вторинної порожнини тіла забезпечує кільчас­тим червам більш високий, ніж у інших червів, рівень процесів життєдіяльності. Целомічна рідина, омиваючи органи тіла, разом з кровоносною системою постачає їм кисень, а також сприяє видаленню продуктів життєдіяль­ності і переміщенню фагоцитів.

Травна система розпочинається ротовим отвором на передньому кінці тіла і закінчується анальним отвором на останньому членику. Кишка складається з трьох відділів: переднього (ектодермального), середнього (ендодермального) і заднього (ектодермального). Передня кишка у дощового черв'яка представлена кількома відділами: глоткою, стравоходом, волом і м'язовим шлунком. Почи­нається передня кишка ротовим отвором, далі йде овальна мускулиста глотка. Глотка переходить у вужчий і довший стравохід, у стінках якого розташовані вапнякові залози. У деяких хижих кільчаків є хітинові щелепи, що служать для захоплення здобичі. На рівні 14—16 сегмен­тів стравохід розширюється і утворює воло. З вола їжа переходить у так званий м'язовий шлунок, де й перетира­ється. Від шлунка майже до заднього кінця тіла тягнеться середня кишка, де під дією ферментів їжа перетравлюєть­ся і всмоктується. В стінці кишки з'являються шари м'язів, що забезпечують її самостійну перистальтику. Неперетравлені рештки переходять у коротку задню киш­ку і викидаються назовні через анальний отвір.



Дихальна система. У дощового черв'яка газообмін відбувається через багату на кровоносні судини шкіру; у деяких морських кільчаків є зябра.
Видільна система. В кожному членику дощового черв'яка є парний орган виділення, який складається із лійки і тоненьких трубочок. Продукти життєдіяльності із порожнини тіла потрапляють у лійку. Від лійки іде кана­дець, який переходить у сусідній сегмент, робить кілька петель і відкривається на бічній стінці тіла. Як лійка, так і канадець мають війки, які викликають рух виділюваної рідини. Такі органи виділення називаються метанефридіями.
Кровоносна система. У більшості кільчастих червів вона замкнена. Уздовж усього тіла над органами травлен­ня тягнеться спинна судина, а під ними — черевна. На передньому і задньому кінцях тіла вони сполучені між собою. В кожному сегменті є кільцева судина, яка сполу­чає спинну і черевну судини. У передній частині тіла є кілька товщих кільцевих судин, це так звані серця. За рахунок ритмічних скорочень сердець і спинної кровоносної судини забезпечується рух крові по спинній судині від задньої частини тіла до передньої і навпаки по черевній судині, а по кільцевих судинах — від спинної до черевної судин. Кров у дощового черв'яка червона, в ній є гемоцити з гемоглобіном.
Нервова система складніша, ніж у плоских і круглих червів. Навколо глотки є навкологлоткове кільце: над­глотковий і підглотковий вузли та перемички, що їх сполучають. На черевному боці знаходяться два нервових стовбури, які мають у кожному членику потовщення — ганглії, що з'єднані між собою перемичками. У багатьох кільчаків відбувається зближення правого і лівого нервових стовбурів, внаслідок чого утворюється черевний нервовий ланцюжок.
Із органів чуттів у кільчастих червів є вусики, вічка, органи рівноваги, які частіше розташовані на головному сегменті.
Регенарація. Як і гідра та війчасті черви, кільчаки здатні до регенерації, тобто відновлення втрачених частин тіла. Якщо дощового черв'яка розрізати на дві частини, то у кожної із них відновляться втрачені органи.
Статева система складається із жіночих гонад (яєчни­ків), які являють собою комплекс статевих клітин, оточе­них епітелієм, і чоловічих гонад (сім'яників), що лежать всередині містких мішків.
Дощові черви — гермафродити, але серед кільчаків зустрічаються і роздільностатеві форми. На тілі дощового черв'яка є поясок, який виробляє слиз. Запліднення пере­хресне, відбувається після копуляції двох особин. Під час копуляції відбувається обмін сперматозоонами. Після цього черв'яки хвилеподібними рухами виповзають із слизової муфти. Коли муфта проходить повз отвори жіно­чих і чоловічих статевих залоз, у неї відкладаються яйця (власні) і сперматозоони (партнера), відбувається за­пліднення. Муфта перетворюється на кокон, в якому і відбувається прямий (без метаморфозу) розвиток дощо­вих черв'яків.
Розвиток. У дощового черв'яка розвиток прямий, але у деяких кільчаків із заплідненого яйця утворюється личинка, тобто розвиток відбувається з перетворенням.
Таким чином, кільчасті черви характеризуються рядом прогресивних ознак, до числа яких відносяться поява сегментації, вторинної порожнини, кровоносної та дихальної систем, а також підвищення організації видільної і нервової систем.

Значення кільчастих червів у природі. Багато із бага-тощетинкових червів служать основною їжею риб, у зв'яз­ку з чим велике значення мають у кругообігу речовин у природі. Наприклад, один з видів кільчастих червів — нереїда, що живе в Азовському морі, являється основним кормом промислових риб. Вона була акліматизована в Каспійському морі, тут інтенсивно розмножувалась і те­пер є важливою складовою частиною в живленні осетро­вих риб. Багатощетинковий черв'як, якого туземці Полінезії назвали «палоло», використовується ними в їжу.
Дощові черви живляться рослинними рештками, що знаходяться в ґрунті, який пропускають через кишки, залишаючи на поверхні купки екскрементів, до складу яких входить ґрунт. Цим вони сприяють перемішуванню і розпушуванню ґрунту, а також збагаченню його на органічні речовини, поліпшенню водного і газового балан­су ґрунту. Ще Ч. Дарвін відмічав корисний вплив кільчас­тих червів на родючість ґрунту.



Виконання лабораторного дослідження.
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі дощові черв’яки або трубочник (за вибором учителя), фіксований матеріал, макропрепарати, чашки Петрі, фільтрувальний папір, пінцети, лупи, мікроскопи.
1. За допомогою лупи розгляньте особливості зовнішньої будови дощового черв’яка або трубочника.
2. Покладіть живого дощового черв’яка на аркуш паперу. Простежте за його рухом. Прислухайтеся до шурхоту, який чути під час рухів дощового черв’яка.
3. Доторкніться пінцетом до живого дощового черв’яка або трубочника. Як тварина відреагувала на дотик?
 4.Замалювати дощового черв'яка.
Висновок: вказати особливості зовнішньої будови та    характер руху дощових червів.





Немає коментарів:

Дописати коментар