Характеристика мохів
Мохи ростуть переважно у вологому середовищі — у лісах, на болотах, на корі дерев, на каменях. Мохи розмножуються спорами, тому їх відносять до вищих спорових рослин.
Якщо мох складається з стебла і листків, то його називають листостебловим мохом. Один з найвідоміших зелених листостеблових мохів — зозулін льон. На верхівках рослин у нього утворюються маленькі коробочки, в яких дозрівають спори.
Якщо у моху немає листя, а тіло представлено сланню, то його називають печінковим мохом.
У
мохів немає провідної тканини, вони не можуть проводити воду і поживні
речовини на велику відстань, тому вони малого зросту. Функцію коренів
виконують ризоїди — вирости, за допомогою яких поглинається вода і поживні речовини.
Мох
сфагнум з плином часу відмирає, утрамбовується, і утворюється торф. Цей
процес відбувається дуже повільно (шар торфу в 1 метр утворюється
протягом 1000 років). Торф використовують як паливо, а також як добриво
для покращення ґрунту, сировина для отримання пластмаси, деревного
спирту, карболової кислоти.
Лісовий
мох запобігає швидком відтіку опадів і талої води, що захищає ґрунт від
висихання. Мох надає притулок для дрібних тварин — молюсків, павуків,
комах.
Нерідко у природі мохи відіграють і негативну роль. Оселяється в лісах і на луках, вони утворюють суцільний моховий килим і ускладнюють надходження повітря до ґрунту. В таких умовах відбувається витіснення цінних кормових трав і заболочування ґрунту.
Нерідко у природі мохи відіграють і негативну роль. Оселяється в лісах і на луках, вони утворюють суцільний моховий килим і ускладнюють надходження повітря до ґрунту. В таких умовах відбувається витіснення цінних кормових трав і заболочування ґрунту.
Немає коментарів:
Дописати коментар