Головний
мозок у ссавців поділяється на такі самі відділи, як і в інших
хребетних. Проте в них великі півкулі переднього мозку мають складнішу
будову. Зовнішній шар великих півкуль складається з нервових клітин, які
утворюють кору мозку. Кора великих
півкуль у багатьох ссавців, у тому числі й у собаки, настільки
збільшена, що лежить не рівним шаром, а утворює складки — звивини. Чим
більше звивин, тим краще розвинена кора мозку і тим більше в ній
нервових клітин. Якщо в піддослідного собаки видалити кору великих
півкуль, то в нього зберігаються основні інстинкти, але втрачаються всі
набуті навички, а нові умовні рефлекси вже ніколи не утворяться.
Мозочок
добре розвинений і, подібно до великих півкуль, має багато звивин.
Розвиток мозочка пов’язаний з координацією складних рухів ссавців.
Органи
чуттів. У ссавців розвинені нюх, слух, зір, дотик і смак. Проте ступінь
розвитку кожного з цих чуттів у різних видів неоднаковий і залежить від
способу життя та життєвого середовища. Наприклад, у кротів, які живуть у
повній темряві підземних ходів, недорозвинені очі. Дельфіни й кити
майже не розрізняють запахів. Більшість наземних ссавців мають дуже
тонкий нюх. Хижакам, у тому числі й собаці, він допомагає відшукувати
здобич; травоїдні на великій відстані можуть* відчути наближення ворога;
тварини одного виду на запах виявляють один одного. Слух у більшості
ссавців також добре розвинений.
Цьому
сприяють вушні раковини, які в багатьох звірів рухомі й уловлюють звук.
Особливо тонкий слух у тих видів звірів, які активні вночі. Зір у
ссавців відіграє меншу роль, ніж у птахів. Далеко не всі звірі
розрізняють кольори. Ту гаму кольорів, яку бачить людина, сприймають
тільки мавпи.
Органами
дотику ссавців є особливі довгі й тверді волосини, так звані вуса.
Більша частина їх міститься навколо носа й очей. Наблизивши голову до
досліджуваного предмета, ссавці одночасно обнюхують, розглядають і
сприймають його на дотик. У мавп, як і в людини, основними органами
дотику є кінчики пальців. Смак особливо добре розвинений у травоїдних,
які завдяки цьому відрізняють їстівні рослини від отруйних.
Поведінка
ссавців не менш складна, ніж поведінка птахів. Поряд із складними
інстинктами вона багато в чому визначається вищою нервовою діяльністю, в
основі якої лежать умовні рефлекси, що виробляються протягом життя.
Особливо легко й швидко утворюються умовні рефлекси в тих ссавців, у
яких добре розвинена кора великих півкуль головного мозку.
Уже
з перших днів життя малята ссавців упізнають матір. Виростаючи, вони
безперервно збагачують особистий досвід у відносинах з навколишнім
середовищем. В іграх (борюкання, взаємне переслідування, стрибки тощо)
молоді тварини тренуються й виробляють індивідуальні прийоми нападу та
захисту. Такі ігри властиві тільки ссавцям.
Через
те що навколишнє середовище мінливе, у ссавців постійно виробляються
нові умовні рефлекси, а ті, що не підкріплюються умовними подразниками,
втрачаються. Завдяки цій особливості ссавці швидко й дуже добре
пристосовуються до умов навколишнього середовища.
Немає коментарів:
Дописати коментар