Виконати вправу
НАУЧІННЯ. РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Три шляхи ведуть до розуму: шлях роздумів - найшляхетніший, шлях наслідування - найлегший і шлях власного досвіду - найважчий.Конфуцій
Основні поняття й ключові терміни: НАУЧІННЯ. РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ.
Пригадайте! Що таке вища нервова діяльність? Що таке набута поведінка?
Відшукайте закономірність у кожному з числових рядів:
1) 1 4 9 16 ... ... 49 64 81
2) 8 12 10 16 12 ... ...
3) 24 22 19 15 ... ...
Які є види научіння людини?
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ- це способи накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використання мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
|
Суть
|
|
| І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій | ||
| 1. Звикання (негативне научіння) | Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном) | |
| 2. Закарбування (імпринтинг) | Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері) | |
| 3. Вироблення умовних рефлексів | Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина) | |
| ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції | ||
| 1. Научіння шляхом спроб та помилок | Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь) | |
| 2. Наслідування | Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком) | |
| ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення | ||
| 1. Мимовільне (латентне) научіння | Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій) | |
| 2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт) | Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики) | |
| 3. Научіння шляхом міркувань | Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі) | |
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона має простіший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за допомогою зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню найпростіших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
У людини розумова діяльність є досконалішою завдяки праці, суспільному способу життя, розвинутому мовленню та мисленню. Особливу роль у формуванні розумової діяльності людини відіграють пізнавальні форми научіння: шляхом міркувань та шляхом формування понять.
Людина завдяки мові й абстрактному мисленню здатна вловлювати зв’язки між предметами та явищами зовнішнього світу навіть тоді, коли вони безпосередньо не відчуваються. Це відбувається завдяки УЯВІ, яка створює в головному мозку дійсність в образах предметів чи явищ й уможливлює користування ними для пошуку зв’язків. Уява дає людині змогу передбачати ситуації, події, результат і відповідно конструювати свою діяльність. Так, водій починає шукати найближчу АЗС, якщо в його автомобілі залишилося мало пального, учень поглиблено вивчає біологію, якщо хоче стати лікарем.
Людина на відміну від тварин завдяки розумовій діяльності може не лише використовувати знаряддя праці, а й створювати їх, зберігати та застосовувати для досягнення результату в спільній діяльності з іншими людьми.
Отже, особливості розумової діяльності людини визначають такі соціальні чинники: праця, суспільний спосіб життя, мовлення й абстрактне мислення.
Які чинники впливають на розвиток розумової діяльності людини?
Фізіологічною основою розумової діяльності є складні процеси кори півкуль великого мозку.
- Основою розумової діяльності є мислення, яке забезпечує пізнання довкілля в його взаємозв’язках.
- Розумова діяльність пов’язана з діяльністю сенсорних систем, що беруть участь у формуванні відчуттів.
- Розумова діяльність є дуже складною та вимагає ефективної регуляції процесів. Тому дуже важливою є воля, що впливає на само- організованість, дисиплінованість, вибір найсприятливішого ритму й послідовності розумових операцій.
- Важливе значення в розумовій діяльності мають емоції. Позитивні емоції сприяють поліпшенню кровопостачання мозку, підвищенню тонусу кори мозку. У результаті цього поліпшується пам’ять і зростають творчі можливості мозку. Є дані, що музика поліпшує розумову діяльність, оскільки діє як подразник, що формує позитивні емоції.
- У розумовій діяльності людина використовує образи, що формуються завдяки сприйняттю та уявленню. Тому дуже важливим є тренування пам’яті, що зберігає та відтворює необхідну інформацію.
- Ще одним важливим чинником, що впливає на розумову діяльність, є увага. Цей процес організовує надходження інформації та її участь у сприйнятті, мисленні.
- Важливим моментом, що визначає перебіг розумової діяльності, є розумова втома, що дуже часто пов’язана з тривалою роботою мозку в закритому приміщенні та сидячим способом життя. Тому, якщо людина займається розумовою працею, добрим засобом для відпочинку є гімнастика або фізичне навантаження, що поліпшує кровозабезпечення головного мозку та постачання поживних речовин і кисню.
Отже, важливу роль у розумовій діяльності відіграють відчуття, уявлення, мислення, пам'ять, емоції, увага, воля та інші прояви вищої нервової діяльності.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати
Завдання на застосування знань
Застосувавши знання, обґрунтуйте необхідність дотримання запропонованих у таблиці правил розумової діяльності.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОЗВИТКУ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Правило
|
Обґрунтування
|
| Тренуйте й розвивайте уяву та мислення, застосовуючи розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікацію, систематизацію) | |
| Потрібно дотримуватись правил гігієни органів чуття, що подають до кори великого мозку інформацію. Особливо це стосується очей, які потребують періодичних вправ | |
| Організовуйте розумову діяльність у найсприятливішому темпі й ритмі. Будьте послідовними й систематичними в діяльності | |
| Розумову діяльність здійснюйте із залученням позитивних емоцій | |
| Постійно тренуйте й виховуйте свою пам'ять | |
| Розвивайте готовність організму до певного виду діяльності та інтерес до певної галузі знань, що допомагає організовувати увагу. Тренуйте такі властивості уваги, як концетрація, стійкість, переключення тощо | |
| Чергуйте розумову діяльність із активним відпочинком, переключайтеся з одного виду діяльності на інший |
Немає коментарів:
Дописати коментар