пʼятниця, 12 травня 2017 р.

Практична робота для учнів 11 класу.



Практична робота №7.
Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області та району і порівняння їх з оптимальними показниками.
Мета: за матеріалами підручника та статистичними даними порівняйте співвідношення природних і антропогенних угідь Миколаївської області та Баштанського району до оптимальних показників.
Хід роботи:
1.     Уважно прочитайте теоретичний матеріал.
Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, і формується під впливом природних фізико-географічних процесів – ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, грунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафтів є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги, тощо. Назви природних ландшафтів відображають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. . За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-спепові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні та гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якого змінювався природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.
            Земельний фонд України становить 60,4 млн га, з них приблизно 70,5% - сільськогосподарські угіддя. Їх площа дорівнює 40,8 млн га, з яких 57,3% - рілля, 12,6% - сінокоси і пасовища.
         У наш час не змінених господарською діяльністю людини ландшафтів в Україні не залишилось. Мало змінені ландшафти становлять 15-20% території. Це, головним чином, вторинні лісові насадження, заболочені ділянки, території заповідників. За оцінками фахівців, для компенсації антропогенного впливу таких ландшафтів має бути 40%.
Лише 8% земель території України перебуває нині в природному стані (болота, озера, гірські масиви, вкриті та не вкриті лісом). Змінилося екологічно допустиме співвідношення між площами ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів. Це негативно вплинуло на стійкість агроландшафту, посилилися ерозійні процеси.

2.     Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських угідь країн світу», визначте країни з найбільшою та найменшою розораністю сільськогосподарських угідь.

РІВЕНЬ РОЗОРАНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ КРАЇН СВІТУ
Назва країни
Розораність с/г угідь
Назва країни
Розораність с/г угідь
Білорусь
26,7
Польща
42
Болгарія
29,9
Росія
7,17
Індія
48,8
Румунія
39,4
Італія
31
США
19
Казахстан
8,28
Україна
57,3
Канада
4,57
Франція
33
Німеччина
33
Чехія
38,8

3.     Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності с/г угідь областей України» та визначте області України з найвищою розораністю території.

РІВЕНЬ РОЗОРАНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ
Назва області
Площа ріллі від загальної площі с/г угідь
Назва області
Площа ріллі від загальної площі с/г угідь
Вінницька
87
Рівненська
31
Волинська
34
Тернопільська
86
Дніпропетровська
83
Харківська
88
Запорізька
88
Херсонська
82
Кіровоградська
86
Черкаська
86
Миколаївська
87
Закарпаття
17
Одеська
83


Висока розораність земель небажана з економічного і екологічного поглядів, адже вона різко знижує природний потенціал території, робить її одноманітною, а господарство – вузькоспеціалізованим. Унаслідок скорочення площ лісів, сіножатей і пасовищ змінюється мікроклімат, рівень залягання грунтових вод, активізуються процеси аридизації (комплекс процесів зменшення ступеня зволоженості територій і викликаного цим скорочення біологічної продуктивності екосистем. Аридизація відбувається як в силу природних (циклічні зміни клімату), так і антропогенних (відкачка підземних вод, ерозія) причин. Наслідком аридизації є опустелювання і поглиблення ступеня сухості пустельних територій) й спустелювання земель, розвивається водна й вітрова ерозія, що зумовлює зменшення родючості грунтів, деградацію та зниження продуктивності агроекосистем, і унеможливлює їхній сталий розвиток, з яким пов’язана не тільки екологічна, але й продовольча безпека країни.

4.     Згідно з чинними нормами, розораність земель с/г угідь на рівні 60-80% вважається несприйнятливою, 25-60% - умовно сприйнятливою і менше 25% - сприятливою. Виходячи з цього, дайте відповіді на запитання:
ü Для яких областей України характерна оптимальна оцінка розораності земель?
ü Проаналізуйте свою область (район), порівняйте її показники з оптимальними показниками. Яке співвідношення природних і антропогенних угідь характерне для вашої області (району)?
Довідка: Баштанський район займає площу 170 тис. 616 га, у тому числі ріллі 119,7 тис. га.
Зробіть висновки:
·        Чому така розораність території небажана? (З екологічного і економічного поглядів).
Який шлях виходу з цієї ситуації ви можете порекомендувати

Немає коментарів:

Дописати коментар