середа, 6 квітня 2016 р.

Життєві форми, рослинні угрупування. Матеріал для учнів 6 класу.

 


ЖИТТЄВІ ФОРМИ. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ. ЗВ’ЯЗКИ РОСЛИН З ІНШИМИ ОРГАНІЗМАМИ

Пригадайте, які чинники називають екологічними. Які особливості притаманні водним рослинам і тим, які зростають у посушливих умовах? Які взаємозв'язки можуть виникати між рослинами та бульбочковими бактеріями?
Якою є різноманітність рослин? Перші рослинні організми з’явились у воді. Тривалий час вода залишалася для них єдиним середовищем життя. Згодом рослини опанували суходіл. Ви вже знаєте, що серед рослин є одноклітинні і багатоклітинні.
Одноклітинними рослинами є різноманітні водорості. Трапляються і багатоклітинні водорості, що сягають завдовжки десятків метрів.
На відміну від водоростей, усі представники вищих рослин є багатоклітинними організмами. У них формуються справжні тканини та органи.
Залежно від особливостей будови надземної частини серед вищих рослин виділяють певні життєві форми: дерева, чагарники, чагарнички, наземні та водні трав’янисті рослини (мал. 189). У дерев молоді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев’яніють. У них можна виділити стовбур - головну вісь рослини. Стовбур росте інтенсивніше за бічні пагони й розташований більш-менш вертикально. У верхній частині стовбура дерев формується крона. Це дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, насамперед у лісах.
Ріст стовбура в чагарників починається так само, як і в дерев. Але від головного пагона (стовбура) рано починають відходити бічні. Отже, у чагарників стовбур укорочений, а бічні пагони досить близько розташовані до поверхні ґрунту. До цієї життєвої форми належать такі рослини, як бузок, калина, шипшина, ліщина та ін.
Мал. 189. Життєві форми рослин: 1 - дерево; 2 - чагарник; 3 - чагарничок; 4 - трав’янисті рослини
Чагарнички формуються так само, як і чагарники. Але верхня частина квітконосних пагонів у них щорічно відмирає (наприклад, полин, чорниці). До того ж тривалість життя чагарничків коротша, ніж у дерев та чагарників.
У трав’янистих рослин стебло здебільшого не дерев’яніє. До трав’янистих рослин належать такі культурні рослини, як капуста, буряк, картопля, а в природі - півонія, м’ята, багато видів папоротей. Залежно від місцезростання трав’янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо). Трав’янисті рослини бувають однорічними, дворічними та багаторічними.
Подібні життєві форми спостерігають у рослин, які зростають у схожих умовах. Наприклад, у лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав’янисті.
Переважна більшість вищих рослин належить до квіткових. Найхарактерніша їхня ознака - здатність утворювати квітки. Квіткові рослини - найпоширеніші на всій земній кулі: на суходолі - від полярних місцевостей до тропіків, а також у водоймах (переважно прісних).
Рослини бувають однорічні, дворічні та багаторічні. Однорічні рослини розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців. Дворічні рослини в перший рік життя утворюють вегетативні органи та накопичують у своїх підземних (морква, редька, буряк, жоржини) або в надземних (капуста) частинах поживні речовини. Наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння. Багаторічні рослини живуть три роки і більше (наведіть приклади однорічних, дворічних і багаторічних рослин).
Що таке рослинне угруповання? Рослинне угруповання - це група взаємопов’язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя.
Наприклад, у мішаному лісі є ділянки, на яких зростає лише сосна, і ділянки, де сосна зростає разом з широколистими деревами, наприклад дубом. Ще один приклад рослинних угруповань - ковиловий степ (мал. 190). Кожному з рослинних угруповань притаманні певні види рослин і певний набір життєвих форм, що найліпше пристосовані до місцевих умов зростання.
Види, які входять до складу угруповань, мають різну чисельність і густоту зростання. Найчисленніші види визначають характер самого рослинного угруповання (наприклад, ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубовограбовому лісі). Такі види називають домінуючими.
Мал. 190. Ковиловий степ


Завдання. Розгляньте на малюнку ярусність лісу і поясніть причину її виникнення
Кожне рослинне угруповання характеризується певним просторовим розташуванням різних видів - ярусністю. Розрізняють ярусність надземну і підземну. Надземна ярусність визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою (мал. 191), а підземна - розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт. Виділяють до п’яти основних надземних ярусів рослинного угруповання.
Верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні. Наприклад, у мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева - сосна, дуб, граб. Рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша тощо). Ще один ярус утворений чагарниками (ліщина, ожина та ін.), четвертий - трав’янистими рослинами (розрив-трава, медунка, барвінок), п’ятий - мохами, грибами.
Підземні органи рослин - корені, кореневища, цибулини, бульби тощо також розташовані ярусами. Найглибше проникає коріння дерев, вище розташовані корені чагарників, ближче до поверхні - корені трав’янистих рослин. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.
У рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни, пов’язані із чергуванням сезонів року. Так, восени відмирають трав’янисті рослини або лише їхні надземні частини, листопадні деревні рослини скидають листки. Навесні рослини розвиваються з насіння або підземних частин, розпускаються листки, квітки та ін.
Які зв’язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами? Кожна рослина росте не відокремлено, а взаємодіє з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Зв’язки між організмами різноманітні: вони можуть приносити користь усім організмам або лише одному з них, бути шкідливими тощо. Усі форми співіснування організмів різних видів називають симбіоз. Вам відоме взаємовигідне співіснування між бобовими рослинами та бульбочковими бактеріями. Ще один вид симбіозу - паразитизм. Паразити трапляються і серед рослин. Наприклад, повитиця (мал. 192, 1) має безбарвні лускоподібні листки та ниткоподібне стебло, яке обвивається навколо рослини-хазяїна. За допомогою особливих присоскоподібних видозмін кореня вона проникає у тканини рослини-хазяїна та висмоктує її соки. Про те, що існують гриби-паразити, знають усі. А ось орхідея гніздівка (мал. 192, 2) цікава тим, що сама паразитує на грибах.
Усі ви бачили кулясті кущики омели, що виростають на деревах (мал. 192, 3). Омела живиться соками рослини-хазяїна. Вона також здатна й до фотосинтезу.
Мал. 192. Повитиця (1); орхідея гніздівка (2); омела (3)
Деякі види рослин, наприклад орхідеї чи бромелії, також оселяються на стовбурах та гілках тропічних дерев, не завдаючи їм шкоди. Вони використовують дерева лише як місце оселення. Необхідні їм поживні речовини вони отримують не з ґрунту, а з вологого повітря.
Крім симбіозу, існують й інші типи взаємозв’язків між організмами. Наприклад конкуренція - явище, коли особини одного чи різних видів змагаються (конкурують) між собою за умови освітлення, місцезростання тощо. Прикладом конкуренції може слугувати одновіковий сосновий ліс, у якому рослини одного виду та одного віку конкурують за світло. Рослини, які ростуть швидше, затінюють інші, затримуючи їхній ріст (мал. 193).
Мал. 193. Конкуренція рослин сосни за світло
Різні типи зв’язків виникають між рослинами та тваринами (мал. 194). Багато тварин живиться рослинами. Безліч тварин використовують рослини лише як місце оселення (комахи, птахи та інші організми). Різноманітні тварини забезпечують запилення квіткових рослин (комахи, дрібні птахи, деякі кажани), поширюють плоди та насіння багатьох рослин, живляться ними. Рослини пристосувалися до захисту від виїдання тваринами. Так, у деяких рослин клітини виділяють отруйні речовини, які роблять їх неїстівними для тварин. Ці рослини можуть спричиняти важкі й навіть смертельні отруєння людини (блекота, беладонна, цикута, борщівник та багато інших). Інші рослини захищаються від виїдання за допомогою видозмінених на колючки листків (кактуси, барбарис) (мал. 195, 1), прилистків (в акації білої) чи пагонів (у глоду) або утворених на стеблі шипах (шипшина) (мал. 195, 2).
Є рослини, здатні вловлювати й споживати комах та інших дрібних тварин. Наприклад, росичка (мал. 126) або непентес (мал. 196). Ці рослини зростають на ґрунтах, де відчувається нестача сполук Нітрогену. Саме завдяки полюванню вони задовольняють свої потреби в цих сполуках.
Мал. 194. Зв'язки між рослинами і тваринами. Завдання. Розгляньте на малюнку зв’язки між рослинами і тваринами, назвіть їх. Доповніть власними прикладами

Мал. 195. Колючки барбарису (1) та шипи шипшини (2). Завдання. Назвіть ці видозміни і поясніть їхнє біологічне значення
Мал. 196. Непентес - рослина-«хижак»
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
 - Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виробили особливі спадково закріплені зовнішні ознаки, які визначають приналежність до певної життєвої форми: дерева, чагарники, чагарнички, трав'янисті рослини.
 - Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя.
 - Між різними видами рослин та між рослинами й іншими організмами можуть виникати різні типи взаємозв'язків. В одних випадках такі зв'язки можуть бути корисними обом видам, в інших - взаємозв'язки можуть мати несприятливі наслідки для одного з організмів (конкуренція, паразитизм).
Поповніть свій біологічний словник: рослинне угруповання, ярусність, лісова підстилка, симбіоз, конкуренція.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
Виберіть одну правильну відповідь
1.  Видовжений здерев'янілий стовбур мають рослини, які належать до:
а)     чагарників: б) дерев; в) дворічних трав; г) багаторічних трав.
2.  Назвіть рослину-паразита: а) росичка; б) повитиця; в)     ромашка; г)                          блекота.
3.  Назвіть комахоїдну рослину: а) повитиця; б) омела; в)     росичка; г) тюльпан.
Дайте відповідь на запитання
1.  Які є життєві форми рослин?
2.  Що таке рослинне угруповання?
3.  Що таке ярусність? Якою вона буває?
4.  Що таке симбіоз? Які є форми симбіозу?
5.  Які пристосування мають квіткові рослини для запилення комахами?

Немає коментарів:

Дописати коментар