субота, 19 березня 2016 р.

Голонасінні. Матеріал для учнів 6 класу.

 


 ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ГОЛОНАСІННИХ
 
У флорі України голонасінні представлені, переважно, хвойними, або шишконосними, рослинами. 
Корінь може проникати глибоко в ґрунт, надійно закріплюючи рослину. Стебло хвойних рослин потовщується за рахунок камбію, має добре розвинуту деревину, що складається здебільшого з мертвих клітин. У деревині розміщена велика кількість смоляних ходів, заповнених живицею. Усе це робить стовбури хвойних рослин дуже міцними.
Досконаліша у хвойних і покривна тканина, яка добре захищає рослини від висихання. Провідна тканина представлена трахеїдами.
Листки у хвойних рослин також пристосувалися до існування в умовах нестачі вологи. Вони видозмінені в лусочки (хвою). Вона вузька, має малу площу поверхні, вкрита воском і тому дуже мало випаровує вологи. Це дає змогу хвойним рослинам не скидати листя на зиму. Лише у модрини хвоя опадає щорічно, а в інших хвойних рослин - раз на два, три або п'ять років. Така зміна листків майже не помітна, тому хвойні рослини називають вічнозеленими.
 
 
 ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ
 
Однією з найважливіших ознак голонасінних є наявність насіння, яке відкрито розміщується на насінних лусках. Насінина має цілу низку переваг перед спорою. Вона містить готовий зародок та запас поживних речовин, що забезпечує його розвиток. Зародок захищений насінною оболонкою. Це дає змогу голонасінним широко розселятися на планеті і займати різні екологічні ніші.
Розглянемо особливості розмноження голонасінних на прикладі сосни звичайної.
Весною в основі молодих пагонів видно скупчення зеленувато-жовтих чоловічих шишок. У них достигає пилок, у якому формуються чоловічі статеві клітини. Оболонки пилку утворюють два повітряні мішки. В суху погоду пилок висипається і легко переноситься вітром.
Жіночі шишки поодинокі, червонувато-бурі, розміщені на верхівках молодих гілок. На поздовжньому розрізі жіночої шишки добре видно центральну вісь, на якій знаходяться покривні й насінні луски. По два насінні зачатки відкрито лежать на насінній лусці.
1 - чоловіча шишка (а - гілка з чоловічою шишкою; б - шишка; в - пиляк на лусці); 2 - жіноча шишка (а - гілка з жіночою шишкою; б - шишка; в - насінна луска з насінними зачатками)

Коли пилок потрапляє на насінні зачатки, відбувається запилення, після чого покривні луски закриваються і склеюються смолою. З пилкового зерна проростає пилкова трубка. Нею до яйцеклітини рухаються чоловічі статеві клітини - два спермії. Поява пилкової трубки забезпечила голонасінним можливість запліднення без наявності води. У сосни звичайної від процесу запилення до процесу запліднення проходить довгий час, тому що пилкова трубка росте дуже повільно і спермії досягають яйцеклітини лише через 1-1,5 року.
Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) починає формуватися зародок. Увесь цей час покривні луски жіночої шишки закриті. Відкриваються вони тільки тоді, коли насіння дозріє (наприкінці літа наступного року). Насіння сосни має своєрідні крильця, тому легко поширюється за допомогою вітру.
 
 СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
 
У світовій флорі представників Голонасінниз усього понад 700 видів. Як сучасні, так і вимерлі види голонасінних - переважно дерева та кущі. Трав'янистих форм немає.
Представники відділу Голонасінні можуть рости в горах, пустелях, у тропіках. Ці рослини поширені на земній кулі й наявні майже в усіх кліматичних зонах. Немає голонасінних лише в Антарктиді. Голонасінні становлять близько 90 % лісів на планеті. Деякі з них займають величезні простори північних районів, утворюючи тайгу.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар