неділя, 6 грудня 2015 р.

Клас Земноводні.Матеріал для 7 класу.



Тип хордові. Клас земноводні, або амфібії

Ви дізнаєтеся про загальні особливості представників земноводних (жаб. ропух, тритонів), про будову І спосіб життя представника цього класу — ставкової жаби, а також про різноманітність земно-водних. Їх роль в природі І значення в житті людини.

Чи правду кажуть, якщо доторкнутися до ропухи, то на руці з'являться бородавки?

Земноводні, або амфібії, — це найпрпмітпвніші наземні хребетні тварини, що зберегли тісний зв’язок з водою. Земноводні тварини переважно розмножуються у воді, а їхні личинки — пуголовки (мал. 115) ведуть водний спосіб життя.
Дорослі земноводні мають кілька рис, цілком характерних для наземних тварин. Так, у них є дві пари ваг
з пальцями. Газообмін земноводні тварини здійснюють за допомогою легень. Очі земноводних мають повіки. Органом слуху, крім внутрішнього вуха, є ще й середнє вухо — відділ органа слуху хребетних, який заповнений повітрям, містить слухові кісточки і служить для посилення звукових коливань. Починається середнє вухо барабанною перетинкою — міцною плівкою із сполучної тканини, яка першою сприймає звукові коливання.
Передня кінцівка складається з плеча, передпліччя і кисті з чотирма пальцями, без кігтів. Задня кінцівка складається зі стегна, гомілки і стопи з п’ятьма пальцями, між якими є плавальні перетинки.
Легені — парні органи повітряного газообміну наземних хребетних тварин. Іноді легенями ще називають легеневі мішки у деяких безхребетних тварин, таких як наземні молюски та павукоподібні. Повіки — рухливі складки шкіри навколо очей у хребетних тварин, що захищають очі від зовнішніх ушкоджень.
Температура тіла земноводних (так само як у риб) — непостійна і змінюється разом з температурою довкілля.
Найпоширенішим представником земноводних тварин є озерна жаба.
Озерна жаба живе по берегах стоячих водойм (озер, ставків та боліт), де вона живиться комахами, павуками та іншими дрібними тваринами.
Жаба полює лише на рухому здобич, переважно на комах. Нри наближенні жертви вона відкриває рот і викидає довгий липкий язик, до якого приклеюється комаха. Після цього жаба втягує язик і заковтує впійману здобич.
У разі небезпеки жаба стрибає у воду й пірнає. Через деякий час вона спливає, виставивши над водою лише очі й ніздрі. Якщо небезпеки більше немає — вона виходить на берег.
Жаби активні лише в теплу пору року. Взимку вони закопуються в мул на дні водойми і впадають у сплячку.
Тіло жаби (.кал. 116) — зеленувате або коричневе зі світлою поздовжньою смугою і сірими плямами на спині. Хвоста у жаб немає — вони відносяться до групи безхвостих амфібій.
Тіло коротке, шиї немає, голова плавно переходить у тулуб. На голові є два великі ока з повіками та дуже широкий рот. За очима можна помітити барабанні перетинки, під якими міститься середнє вухо.
Жаба має дві пари ніг. Передні ноги коротші, ні»: задні (стрибальні). Передня кінцівка складається з плеча, передпліччя і кисті з чотирма пальцями, без кігтів. Задня кінцівка складається зі стегна, гомілки і стопи з п’ятьма пальцями, мі»: якими є плавальні перетинки.
Шкіра жаби гола і вкрита слизом, який виділяють численні залози. Слиз захищає шкіру від висихання, що необхідно для газообміну через поверхню шкіри. Крім того, слиз захищає організм жаби від шкідливих бактерій і паразитичних грибів. У деяких жаб — ропух та саламандр — слиз — отруйний, що забезпечує захист від ворогів. Особливо отруйними є деякі південноамериканські деревні жаби. їхня отрута може вбити велику тварину або людину.
Всупереч поширеному забобону, від доторкання до ропухи бородавки не з'являються. Слиз ропухи може викликати лише короткочасне почервоніння шкіри в людей, схильних до алергічних реакцій. Звичайно, існують і такі види ропух, слиз яких є отруйним. Але в Україні такі тварини не зустрічаються. До того ж навіть від отрути бородавки не з’являються.
Опорно-рухова система. Скелет жаби, так само як і в інших земноводних, складається з таких відділів: черепа, хребта і скелета кінцівок.
Череп складається переважно із хрящової тканини, тому не дуже надійно захищає головний мозок. Основою скелета тулуба є хребет, що включає три відділи: шийний, тулубовий і крижовий. У хвостатих амфібій, наприклад, тритонів, розвинений четвертий відділ — хвостовий.
Скелет кінцівок у земноводних має складну будову. Скелет передньої кінцівки утворений плечовою кісткою, кістками передпліччя і кисті. Опорою для скелету' передніх кінцівок є кістки плечового поясу — лопатка, ключиця та інші.
Скелет задньої кінцівки утворений масивнішими кістками — стегновою, гомілковою та кістками стопи. Скелет задніх кінцівок приєднується до хребта з допомогою тазового поясу.
Мускулатура у земноводних складається з великої кількості спеціалізованих м’язів. Найкраще розвинені м’язи ваг.
Травна система амфібій включає ті самі органи, що й у риб. Широкий рот веде в ротову порожнину. Проте глотка у земноводних не має зябрових щілин.
У жаби дуже дрібні зуби, які допомагають утримувати здобич, яку вона ловить за допомогою довгого, липкого язика. їжа, що потрапляє до рота, заковтується за допомогою очей жаби. В момент ковтання очі опускаються вниз і своїми основами проштовхують їжу в стравохід.
У ротову порожнину жаби із слинних залоз по протоках надходить слина, яка змочує суху їжу і сприяє її заковтуванню. Котюткпй стпаво-хід переходить у шлунок (лшл. 117).
У тонку кишку відкриваються протоки печінки, підшлункової залози і жовчного міхура. В кишечнику відбувається остаточне перетравлення і всмоктування їжі.
Товста кишка має розширення — клоаку, куди відкриваються протоки видільної і статевої систем.
Дихальна система у пуголовків і дорослих земноводних функціонує по-різному. У пуголовків є зябра, а у дорослих земноводних — легені.
У жаби, як і в інших амфібій, немає грудної клітки, тому повітря потрапляє в легені завдяки руху дна ротової порожнини. Воно спочатку опускається і повітря через відкритий рот надходить до ротової порожнини, а потім піднімається, проштовхуючи повітря із закритого рота в легені. Видих відбувається внаслідок скорочення еластичних стінок легенів.
Окрім газообміну, що здійснюється за допомогою легенів, важливим для амфібій є й газообмін через поверхню шкірп.
Кровоносна система у земноводних, як і у всіх хребетних, замкнена. Серпе — трикамерне, складається з двох передсердь (лівого та правого) і одного шлуночка. Утворення двох передсердь пов’язане з легеневим диханням. Саме тому в дорослих земноводних є два кола кровообігу. При скороченні шлуночка частина крові спрямовується до легенів, де збагачується киснем і повертається до лівого передсердя (мале коло кровообігу). Кров, що із шлуночка надходить до внутрішніх органів, віддає кисень і накопичує вуглекислий газ. Після цього вона повертається до правого передсердя (велике коло кровообігу). У шлуночку багата на кисень артеріальна кров і насичена вуглекислим газом венозна кров змішуються.
У пуголовків жаб, так як у риб, є лише одне коло кровообігу.
Видільна система — це парні нирки, що за формою та розміщенням схожі на нирки риб. Протоки нирок відкриваються у клоаку. Сеча із клоаки спочатку надходить у сечовий міхур, а потім, коли він наповниться, знову через клоаку, виділяється назовні.
Первова система жаби складається із центральної нервової системи, що включає головний і спинний мозок, а також периферичної нервової системи. Органи чуття у земноводних пристосовані до життя на суходолі. Так, крім внутрішнього вуха, є середнє вухо, яке має барабанну перетинку, призначену для сприйняття звуків у повітряному середовищі. Добре розвинені також і органи нюху. Очі у жаб покриті повіками, які їх захищають і зволожують.
Розмноження та розвиток. Розмноження озерної жаби відбувається у мілких частіш ах водойм, що добре прогріваються. В період розмноження самці голосно квакають, приваблюючи самок. Для цього вони використовують спеціальні мішки — резонатори (лад. 118).
Запліднення у жаб — зовнішнє. Запліднена ікра вкривається слизом і такі групи ікринок самка прикріплює до водних предметів.
Розвиток у земноводних непрямий (проходить з перетворенням). Спочатку з ікринок жаби виходять личинки — пуголовки. У пуголовка є хвіст та зовнішні зябра. Мешкають вони виключно у воді. Живляться інфузоріями та мікроскопічними водоростями.
Через деякий час у пуголовка з’являються спочатку задні, а потім передні ноги. Формуються легені і мале коло кровообігу. Пуголовок починає часто спливати, щоб заковтнути повітря. Поступово хвіст зменшується, аж доки зовсім не зникає. Шсля цього перетворення молода жаба виходить на суходіл.
Різноманітність і значення. Клас Земноводні нараховує близько 2,5 тис. видів.
що об’єднані в три ряди: Безхвості. Хвостаті і Безногі амфібії.
Озерна жаба відноситься до ряду Безхвості, який включає близько 2 тис. видів жаб і ропух (хал. 119).
Безхвості амфібії виконують дуже важливу функцію в екосистемах, регулюючи чисельність комах, молюсків, павукоподібних та інших наземних тварин. Ви вже знаєте, якими корисними є ропухи, що винищують слпзнів.
Кілька видів жаб є їстівними, зокрема озерна жаба. Крім південної Європи, страви з жаб є дуже популярними у багатьох країнах Азії й Америки.
Деякі види жаб є лабораторними тваринами, яких використовують в дослідах з фізіології тварин.
У деяких племенах американських індіанців і досі при полюванні змащують наконечники стріл отрутою деревних жаб.
У наш час отрута жаб і ропух використовується як цінна лікарська сировина.
Хвостатих земноводних відомо близько 280 видів. У них видовжене тіло і є хвіст.
Поміж хвостатих амфібій відомі тритони, які майже все життя проводять у воді й виходять на суходіл тільки для зимівлі.
Натомість, саламандри — це наземні тварини, які живуть на великій відстані від водойм і повертаються в них лише в період розмноження.
Окрім хвостатих і безхвостих земноводних, є ще одна група амфібій, про яку мало хто знає. Це безногі амфібії, або червяги (ддо*з. 120). Ці тварини втратили ноги в процесі пристосування до риючого способу життя. Зовні вони дещо схожі на великих дощових червів. Самки відкладають невелику кількість крупних ікринок, які густо вкривають слизом. Розвиток ікринок відбувається в цьому слизі, тому і вода для розмноження безногих амфібій не потрібна. При цьому самка охороняє кладку. Живуть червяги в Азії, Африці та Піедєнній Америці.
У тваринному світі України близько 20 видів амфібій, деякі з них є рідкісними і охороняються законом. Зокрема, це занесені до Червоної книги України карпатський тритон (яал. 121) та карпатська, або ваг-
няна. саламандра (.кал. 122). Назва останньої походить від її своєрідного забарвлення. Тіло вогняної саламандри чорне з яскравими жовтими або помаранчевими плямами. Таке забарвлення — це попередження для хижаків, тому що слиз вогняної саламандри є отруйним.
Висновки
1. У земноводних тварин є дві пари ніг з пальцями.
2. Скелет земноводних складається з черепа, хребта, скелету кінцівок та їх поясів (плечового і тазового).
3. Основним органом газообміну в земноводних є легені, а додатковим — шкіра.
4. Кровоносна система дорослих амфібій має два кола кровообігу і трикамерне серце.
5. Органи чуття амфібій пристосовані до життя на суходолі.
6. Температура тіла земноводних непостійна, вона залежить від температури довкілля.
7. Розвиток у земноводних непрямий і відбувається з перетворенням.

Немає коментарів:

Дописати коментар