Сьогодні ми розкажемо вам про 10 неймовірних вчинків мам-тварин заради своїх дітей. І почнемо ми з самиці гренландського тюленя. Цій дивовижній мамі доводиться вирощувати свого малюка на рухомій крижині, захищаючи його від браконьєрів-мисливців за хутром, а також від полярних ведмедів. Але це ще не все! Мама-тюленіха протягом 12 днів вигодовує свого малюка молоком 48% жирності. Сама вона при цьому не їсть. Малюк-більок (дитинча тюленя) набирає близько 2,3 кг ваги в день, тоді як його самовіддана мама щодня втрачає у вазі більше 3-х кілограмів.
Повністю залежачи від дієти з евкаліптового листя, мама-коала майже ніколи не покидає свій будинок на вершині дерева. Дитинчата-коали народжуються крихітними (новонароджені коали важать всього-на-всього 0,5 грама і розміром вони не більше бджоли!) - це безволоса, сліпа і глуха крихітна копія мами-коали. Протягом майже 6 місяців малюк-коала залишається в унікальній маминій сумці, де росте, харчуючись материнським молоком. Через півроку малюк вибирається з сумки і вмощується на маминій спині - там він залишається наступні шість місяців.
Сурікати живуть сім'ями чисельністю до 20. На чолі такої групи – подружжя сурікатів, у яких народжується від двох до п'яти малят у посліді; приплодів на рік може бути до чотирьох. У сім'ї сурікатів, де з'являється стільки малюків, роль захисників і наставників зазвичай беруть на себе тітки, сестри, старші брати і дядьки. Перші три тижні малюки-сурікати проводять у норах під землею, після чого виходять на поверхню, приєднуючись до сім'ї. Тут вони проходять навчання навикам виживання в пустелі Калахарі.
Для бджоломатки (бджоли-королеви) життя не обов'язково королівське. В один теплий весняний день королева медоносних бджіл злучається з 12 - 15 трутнями. Одного цього спарювання достатньо для запліднення її яєць на період від двох до семи років. Навесні протягом всього свого життя бджоломатка відкладає до двох тисяч яєць на день.
Єдиний виключно азіатський вид великих мавп, орангутанги знаходяться під загрозою вимирання. З репродуктивним циклом в 6 - 7 років між послідами, відновлення популяції - справа не з легких. Труднощі ще й у тому, що орангутанги щодня будують собі будинок з листя і гілок, тобто середньостатистична мама-орангутанг протягом життя живе в більш ніж 30 тисячах нових будинків.
Ареал проживання, де середня температура взимку складає мінус 40°C - не ідеальне місце для вирощування малюків. Тому самиця білого ведмедя викопує барліг в снігу, де залишається в стані сплячки протягом найхолодніших зимових місяців. Мама-ведмедиця зазвичай народжує одного-двох малюків в період з листопада по лютий. Після народження ведмежата живуть в материнському барлозі, харчуючись виключно її молоком. Потім сімейство виходить з барлогу і прямує до рухомої криги, де полює на тюленів. До цього часу мати-ведмедиця обходиться без їжі майже вісім місяців, вигодовуючи при цьому двох голодних ведмежат.
Поговоримо про зміну ролей. У подружніх парах морських коників функції матері зазвичай виконує батько. Самиця морського коника відкладає від десятків до тисяч яєць в спеціальній сумці самця, а самець-коник виділяє сперму для їх запліднення. Яйця опиняються вкритими в тканинах і отримують всі необхідні речовини від батька, включаючи гормони, зазвичай наявні тільки у самок. Мама-морський коник перебуває на відстані і навідується лише періодично, щоб переконатися, що з батьком усе в порядку.
Цей найбільший сухопутний ссавець має також найбільш тривалий період вагітності серед ссавців - в середньому 22 місяці. Слонихи зазвичай народжують одне дитинча, яке повністю залежить від мами, харчуючись її молоком, протягом від чотирьох до шести років. Може здатися, що така самовідданість і захист сім'ї допомагає виростити здорового дорослого слона. Але в дійсності лише дуже невелике число слоненят виживає і досягає дорослого віку.
У самки цього восьминога мета одна - зробити одну-єдину вдалу кладку яєць за все життя. Вона відкладає близько 200 тисяч яєць і ціною життя захищає їх. Протягом місяця, коли вона захищає свою кладку, самка восьминога голодує майже до смертельного виснаження; часом вона навіть з'їдає власний щупалець, перш ніж наважується покинути кладку яєць в пошуках їжі. Після того, як з яєць вилупилися дитинчата, вони плавають, харчуючись планктоном, і мати може покинути кладку, але будучи надто виснаженою і слабкою - мати-восьминіг часто стає жертвою хижаків.
Успішне виховання малюка-пінгвіненяти - результат дивовижних спільних зусиль мами і тата. Залицяння подружжя пінгвінів починається в березні-квітні, коли температура в Антарктиці досягає мінус 40°C. Імператорські пінгвіни - моногамні тварини, вони зазвичай чекають свого торішнього супутника (супутницю) для нового спарювання. Самка-пінгвін відкладає одне яйце і залишає його під опікою тата, а сама відправляється в подорож (яка може становити 120 км!) до моря, де ловить рибу, необхідну їй для прожитку. Повернувшись на місце гніздування, самка переміщує чоловіка і малюка в нове місце. А потім пара міняється ролями: мама дбає про дитину, а тато відправляється в таку ж далеку подорож до океану і назад - у пошуках їжі.
Немає коментарів:
Дописати коментар