Умови масового розвитку цвілевих грибів: конкуренція з боку інших організмів послаблена, підвищена вологість повітря та субстрату, сприятлива температура, доступна наявна органічна речовина.
Мешкають у природі: хоча міцелій, спори та конідії цвілевих грибів присутні практично повсюди, проте побачити плісняву в природі зазвичай не вдається: її розвиток стримують інші ґрунтові організми.
Мешкають в побуті: на продуктах у поліетиленових пакетах, банках з повидлом, на скупченнях вологого побутового сміття, на вогких стінах внутрішніх приміщень, дерев'яних конструкціях в парниках та теплицях, льохах та підвалах, що погано провітрюються.
Розмноження: нестатеве (спорами), причому дрібні та легкі спори розносяться вітроом.
Кольори плісняви: чорна, біла або кольорова (синьо-зелена, темно-сіро-зелена, золотисто-жовта).
РИЗОПУС.
Створює чорну плісняву .
Міцелій складається з довгих розгалужених гіф, які стеляться по субстрату, та з пучків гіф, які підіймаються догори і розширюються на верхівці. Клітинні оболонки гіф забарвлені у темно-жовтий колір.
На верхівках гіф, що піднімаються догори, утворюються чорні головки — спорангії зі спорами. Саме чорний колір спорангій надає плісняві чорного кольору.
ПЕНІЦИЛ.
Створює синьо-зелену плісняву.
У грибниці гіфи поділені перегородками на окремі клітини.
Гіфи міцелію стеляться по субстрату, від них догори піднімаються інші гіфи, які на верхівці утворюють китицю із ланцюжків сферичних клітин — конідій.
Сферичні клітини (спори) містяться не в спорангію, а безпосередньо на кінцях гіфів.
АСПЕРГІЛ.
Створює темно-сіру плісняву.
Гіфи міцелію стеляться по субстрату, від них догори піднімаються інші гіфи, які на верхівці утворюють китицю із ланцюжків клітин — конідій.
МУКОР.
Створює білу плісняву.
Нижчий гриб класу зигоміцетів.
Грибниця являє собою одну розгалужену клітину з тонких безбарвних ниток.
В одноклітинного мукора гіфи не поділені перегородками на окремі клітини і тому містять багато ядер.
Спорангії — чорні головки або горошини на високих ніжках. Після достигання спор спорангії відкриваються, легкі спори розносить вітер, за сприятливих умов на субстраті вони проростають.
Цвілеві гриби є необхідним компонентом природних систем; у виробничій діяльності людини мають промислове застосування; у побутових умовах можуть бути шкідливими і навіть небезпечними для здоров'я людини.
ЗНАЧЕННЯ У ПРИРОДІ.
• У природі чорні та кольорові цвілі мешкають переважно у ґрунті та розкладають органічні рештки (сапротрофи).
• Роль у ґрунтоутворенні.
ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ.
Позитивне значення.
• З пепіциліума та деяких аскоміцетів одержують антибіотики (у 40-х роках XX ст. був отриманий препарат пеніцилін, який став родоначальником цілого класу нових лікарських антибактеріальних препаратів — антибіотиків), лимонну кислоту тощо.
• Виготовлення гострих «грибних» сирів «Рокфор» та «Камамбер».
• Один із видів цвілевих грибів людина використовує для виробництва лимонної кислоти.
Негативне значення.
• У побутових умовах можуть бути шкідливими і навіть небезпечними для здоров'я людини (пліснява псує продукти харчування, та викликає отруєння).
• Конідії аспергила з повітрям можуть проникати у бронхи та легені, де паразитуючи викликати хворобу аспергільоз.
• Цвілеві гриби у вологих приміщеннях можуть псувати різні будівельні матеріали: деревину, штукатурку, кахлі, вироби з пластмас тощо
Субстрат — це місце прикріплення живого організму, яке може слугувати поживним середовищем.
Конідії (від грец. конія - пил і еідос - вигляд) – спори нестатевого розмноження, що розвиваються поза спорангієм, безпосередньо на міцелію у вищих грибів.
Спорангій (від грец. спора - сім'я, насінина і ангеіон - посудина) – місце утворення спор у нижчих грибів.
Немає коментарів:
Дописати коментар