Навчальні програми
БІОЛОГІЯ
6– 9 класи
Навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
9 клас
(70 год – 2 год на тиждень, з них 2 год – резервні)
Наведена кількість
годин на вивчення кожної теми є орієнтовною. Послідовність тем у межах одного
навчального року вчитель може змінювати на власний розсуд (без порушення логіки
викладання). Елементи змісту, які є необов’язковими й можуть вивчатися опційно (за
вибором учителя), виділено курсивом;
так само виділено опційні складові очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності учнів. Виконання та захист проектів
передбачає проведення учнями дослідницької роботи і представлення її
результатів; проекти інших типів (творчі, інформаційні тощо) вчитель може
впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж навчального року має
взяти участь хоча б в одному навчальному проекті.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів
|
Зміст навчання
|
||
Вступ (орієнтовно 2 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
практикує:
- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ
живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг,
статистичний — представлення даних);
аналізує та порівнює:
- біологічні системи, що перебувають на різних рівнях
організації;
моделює / створює моделі:
- простих біологічних систем різних рівнів (наприклад,
системи органів людини, угруповання тощо)
|
оперує термінами:
- описовий метод, експериментальний метод, моделювання
|
Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед
інших наук. Рівні організації біологічних систем. Основні методи
біологічних досліджень
|
|
називає:
- основні галузі біології;
- рівні організації життя;
наводить приклади:
- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях
організації;
пояснює:
- значення методів біологічних досліджень у пізнанні
живої природи;
- зв’язок біології з іншими природничими й
гуманітарними науками;
характеризує:
- методи біологічних досліджень (описовий,
експериментальний, моделювання)
|
|||
Ставлення
|
|||
усвідомлює:
відмінність системи від її дискретних елементів та
залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних
рівнів
|
|||
Тема 1. Хімічний склад клітини (орієнтовно 8 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
розпізнає:
- приклади органічних речовин за назвами;
досліджує / спостерігає:
- приклади дії ферментів;
розв’язує:
- елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових
кислот;
аналізує та порівнює:
- структурні рівні організації білків;
- властивості
органічних молекул
|
оперує термінами:
- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент
|
Вода та її основні
фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки. Органічні молекули.
Вуглеводи та ліпіди.
Поняття про біологічні
макромолекули – біополімери.
Білки, їхня структурна
організація та основні функції.
Ферменти, їхня роль у клітині.
Нуклеїнові кислоти. Роль
нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації.
АТФ.
Лабораторні дослідження:
Властивостей ферментів.
Практичні роботи
№ 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків
та нуклеїнових кислот
|
|
називає:
- органічні та неорганічні речовини, що входять до
складу організмів;
- складові атома (міжпредметні);
- типи хімічних зв’язків
(ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);
описує:
- властивості та біологічну роль води, ліпідів,
вуглеводів;
- будову, властивості та функції білків, структурні
рівні організації білків;
- будову й функції нуклеїнових кислот;
наводить приклади:
- продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;
пояснює:
-
необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;
- роль АТФ у життєдіяльності організмів;
- роль білків у життєдіяльності організмів;
- роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює та обґрунтовує
судження:
- про спільність складу та різницю вмісту хімічних
елементів у живій та неживій природі;
- щодо необхідності різних продуктів харчування в
раціоні людини;
робить висновок:
- про необхідність вживання людиною різноманітних
продуктів харчування;
- про значення моделювання в розумінні хімічної будови
живих організмів;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік,
Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін,
О. В. Данилевський, Я. О. Парнас)
|
|||
Тема 2. Структура клітини (орієнтовно 6 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
порівнює:
- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;
- будову клітин рослин, тварин, грибів;
дотримується правил:
- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за
допомогою мікроскопа;
- виконання малюнків біологічних об’єктів;
спостерігає:
- елементи будови клітини на постійних і тимчасових
мікропрепаратах;
аналізує:
- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;
- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра
|
оперує термінами:
- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана,
цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі,
цитоскелет
|
Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.
Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та основні
клітинні органели.
Ядро, його структурна організація та функції.
Типи клітин та їхня порівняльна характеристика:
прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.
Демонстрування
моделей-аплікацій, що ілюструють будову клітини, мікропрепаратів клітин
рослин і тварин.
Лабораторні роботи
1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності
клітин.
|
|
називає:
- методи
дослідження клітин;
- складові цитоплазми;
- основні клітинні органели та їхні функції;
- основні компоненти та функції ядра;
наводить приклади:
- про- та еукаріотичних організмів;
- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;
розпізнає:
- компоненти клітин на схемах та електронних
мікрофотографіях;
пояснює:
- роль мембран у життєдіяльності клітин;
- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;
характеризує:
- хімічний склад клітинної мембрани
|
|||
Ставлення
|
|||
застосовує знання:
- для доказу єдності органічного світу;
висловлює судження:
- щодо ролі
клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у
розвиток знань про клітину (Т. Шванн,
М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)
|
|||
Тема 3. Принципи функціонування клітини (орієнтовно 6
год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел
енергії для клітин;
аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);
порівнює:
- процеси фотосинтезу та хемосинтезу
|
оперує термінами:
- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії,
фотосинтез, пластиди, хемосинтез
|
Обмін речовин та енергії.
Основні шляхи розщеплення
органічних речовин в живих організмах.
Клітинне дихання. Біохімічні
механізми дихання.
Фотосинтез: світлова та темнова фаза. Хемосинтез.
Базові
принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах
|
Здоров’я і безпека
(орієнтує на
застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації
здорового способу життя)
Екологічна безпека та сталий розвиток
(орієнтує на
усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів
підтримання гомеостазу в атмосфері)
|
називає:
- процеси обміну речовин та
енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
- органели клітини, у яких відбувається дихання та
фотосинтез;
наводить приклади:
- процесів розщеплення органічних речовин, що
відбуваються в клітині
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює судження:
-
щодо значення процесів фотосинтезу,
хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб
організмів;
- щодо планетарної ролі фотосинтезу;
застосовує знання про:
- процеси життєдіяльності клітини для мотивації
здорового способу життя;
робить висновок:
- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються
в клітинах організмів різних груп організмів;
- про значення методу моделювання у вивченні клітинних
процесів
|
|||
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації
(орієнтовно 11 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- процес транскрипції;
- процес біосинтезу білка;
- процес реплікації ДНК;
- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;
- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;
- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;
- етапи клітинного циклу;
- етапи
онтогенезу в рослин і тварин;
порівнює:
- процеси транскрипції та реплікації;
- процеси мітозу та мейозу
|
оперує термінами:
- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми,
транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз
|
Гени та геноми. Будова генів та
основні компоненти геномів про- та еукаріотів.
Транскрипція.
Основні типи РНК.
Генетичний код. Біосинтез білка.
Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень
ДНК.
Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Рекомбінація ДНК.
Статеві клітини та запліднення. Етапи індивідуального розвитку.
Лабораторні дослідження:
фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).
Практичні роботи
1. Розв’язування елементарних вправ з реплікації,
транскрипції та трансляції
|
|
називає:
- типи генів;
- етапи реалізації спадкової інформації;
- фази мітозу та мейозу;
- періоди
онтогенезу в багатоклітинних організмів;
наводить приклади:
- застосування принципу комплементарності нуклеотидів
|
|||
Ставлення
|
|||
робить висновок:
- про визначну роль спадкового апарату клітини
|
|||
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (орієнтовно
10 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
застосовує знання:
- для складання схем схрещування;
- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;
- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних
факторів;
характеризує:
- успадкування, зчеплене зі статтю;
- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;
-
можливості діагностики спадкових хвороб людини;
порівнює:
- модифікаційну та мутаційну мінливість;
- успадкування
домінантних і рецесивних ознак;
дотримується правил:
- складання схем
родоводів;
застосовує знання:
- для оцінки спадкових ознак у родині та планування
родини
|
оперує термінами:
- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова,
хромосомна, геномна), мутаген
|
Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. Закони
Менделя.
Ознака як результат взаємодії
генів. Поняття про зчеплення генів і кросинговер.
Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.
Форми мінливості.
Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.
Спадкові захворювання
людини. Генетичне консультування.
Сучасні
методи молекулярної генетики.
Демонстрування схем схрещування,
що ілюструють основні генетичні закономірності.
Лабораторні дослідження
мінливості в рослин і тварин.
Практичні роботи
2. Складання схем схрещування.
Проект
Складання власного родоводу та демонстрація
успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей
(за вибором учня)
|
Здоров’я і безпека
(орієнтує на розуміння важливості генетичного
консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових
дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків:
тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)
|
називає:
- методи генетичних досліджень;
- закони Менделя;
- форми мінливості;
- мутагенні фактори;
- види мутацій;
-
зчеплення генів у хромосомах;
наводить приклади:
- спадкової мінливості;
- неспадкової мінливості;
- спадкових захворювань людини;
пояснює:
- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота,
гетерозигота;
- значення генотипу й умов середовища для формування
фенотипу
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює судження:
- про важливість генетичного консультування та
молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;
- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків
(тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);
усвідомлює значення:
- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та
ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)
|
|||
Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;
порівнює:
- географічне й екологічне
видоутворення;
дотримується правил:
-
складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток
рослинного й тваринного світу Землі
|
оперує термінами:
- вид, популяція, еволюція, природний добір,
антропогенез
|
Популяції живих організмів та їх основні характеристики.
Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.
Механізми видоутворення.
Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.
Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні
теорії еволюції.
Еволюція людини. Етапи
еволюції людини.
Світоглядні та наукові погляди на походження та
історичний розвиток життя
|
|
дає визначення понять:
- конвергенція, дивергенція, паралелізм;
пояснює:
- основні положення сучасної
теорії еволюції;
- популяцію як елементарну
одиницю еволюції;
- основні характеристики
популяції;
- елементарні фактори еволюції;
- критерії виду;
- способи видоутворення;
- докази еволюції;
- види природного добору;
- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);
- етапи еволюції людини;
- різноманіття організмів як результат еволюції;
наводить приклади:
- адаптації організмів до умов середовища;
- викопних організмів різних геологічних епох
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює судження:
- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних
факторів у розвитку людини;
робить висновок:
- про єдність органічного світу, що проявляється через
його розмаїття;
- про значення моделювання в дослідженні еволюційних
процесів різних рівнів;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у розвиток еволюційного учення (Е. Геккель, Ч. Дарвін, Ж.-
Б. Ламарк та ін.), у тому
числі й українських (О. О. Ковалевський)
|
|||
Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно,
орієнтовно 4 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- основні
принципи біологічної систематики;
аналізує та порівнює:
- засоби
боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні
тощо)
|
називає:
-
таксономічні одиниці;
- основні
групи організмів
|
Основи еволюційної філогенії та систематики.
Основні
групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Неклітинні форми життя: віруси.
Огляд основних еукаріотичних таксонів
|
|
Ставлення
|
|||
робить висновок:
- про
єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;
усвідомлює :
- значення
різних форм життя для збереження здоров’я людини
|
|||
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (орієнтовно 7
год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
застосовує знання:
- про особливості функціонування
популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження,
прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї
поведінки в сучасних екосистемах;
розпізнає:
- основні групи організмів за екологічною роллю в
мережах живлення екосистем;
застосовує знання:
- для
складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;
дотримується правил:
- побудови
екологічних пірамід різних типів;
спостерігає:
- дію
екологічних факторів на різні групи організмів;
аналізує та порівнює:
- різні середовища
життя;
- природні та штучні
екосистеми;
описує:
- антропічний вплив на
природні екосистеми;
бере участь у природоохоронній
діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті
|
оперує термінами:
- екологічний фактор, продуценти, консументи,
редуценти, екосистема, трофічний ланцюг (мережа), біосфера
|
Екосистема. Різноманітність екосистем.
Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.
Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.
Стабільність екосистем та причини її порушення.
Біосфера як цілісна система.
Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо
охорони навколишнього середовища.
Проект (дослідницький)
Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в
екосистемах своєї місцевості
|
Екологічна безпека та сталий
розвиток
(орієнтує на розуміння антропічного
впливу на природні екосистеми, значення колообігу речовин у збереженні
екосистем, роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття,
рівноваги в біосфері;
спрямовує на дотримання екологічної культури в
повсякденному житті, участь у природоохоронній діяльності та вияв
громадянської позиції в галузі збереження довкілля)
Підприємливість та фінансова грамотність
(орієнтує на
усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за
показниками продуктивності й ефективності; спрямовує на усвідомлення
економічної оцінки природних екосистем та антропічного впливу на них;
спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі).
Здоров’я і безпека
(націлює на розуміння
наслідків антропічного впливу на природні екосистеми для здоров’я людини;
сприяє дотриманню екологічної культури в повсякденному житті, формуванню
активної громадянської позиції в галузі збереження довкілля як
одного з напрямів боротьби за здоров’я)
Громадянська відповідальність
(спрямовує на активну участь у природоохоронній
діяльності та дотримання екологічної культури в повсякденному житті, вияв
громадянської позиції в галузі збереження довкілля)
|
називає:
- методи дослідження процесів в екосистемах;
- екологічні фактори;
наводить приклади:
- угруповань, екосистем;
- пристосованості організмів до умов середовища;
- ланцюгів живлення;
пояснює:
- структуру екосистем;
- взаємодію організмів в
екосистемах;
- структуру ланцюгів живлення;
- правило екологічної піраміди;
- значення колообігу речовин у збереженні
екосистем;
- функціональні компоненти біосфери;
- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття,
рівноваги в біосфері;
порівнює:
- природні та штучні
екосистеми;
- роль продуцентів,
консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах
|
|||
Ставлення
|
|||
робить висновок:
- про цілісність і саморегуляцію живих
систем;
- про значення природних угруповань для збереження
рівноваги в біосфері;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд
та ін.), у тому числі й українських
(М. І. Вернадський);
формує громадянську позицію:
- в галузі збереження довкілля
|
|||
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини
(орієнтовно 6 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
порівнює:
- класичні
методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами
|
оперує термінами:
- біотехнологія, селекція, генетична інженерія,
генетично-модифіковані організми
|
Поняття про селекцію. Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин. Одомашнення тварин. Методи селекції тварин. Огляд
традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії. Роль
генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Генетично модифіковані
організми
|
Екологічна безпека та сталий
розвиток
(орієнтує на розуміння
переваг сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції;
спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання генетично модифікованих
організмів, моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;
на прикладах речовин (продукції), які одержують методами біотехнологій і генної
інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у
сталому розвитку людства)
Громадянська відповідальність
(спрямовує на розуміння
моральних і соціальних
аспектів біологічних досліджень в галузі біотехнології та генетичної
інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних
технологій)
Здоров’я і безпека
(орієнтує на
розуміння сучасних технологій у галузі діагностики та корекції спадкових
хвороб людини;
можливих позитивних
і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій, генетично модифікованих організмів)
Підприємливість і фінансова грамотність
(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологій
над класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності
сучасних наукоємних технологій, зокрема, в діагностиці та корекції
спадкових хвороб людини, у використанні генетично модифікованих організмів та
речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії)
|
називає:
- методи селекції;
- завдання та
основні напрями сучасної біотехнології;
- методи сучасної
біотехнології;
- можливості
діагностики спадкових хвороб людини;
пояснює:
- переваги та можливі ризики
використання генетично модифікованих організмів;
наводить приклади:
- речовин (продукції), які
одержують методами
традиційних біотехнологій;
- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії
|
|||
Ставлення
|
|||
застосовує знання для оцінки:
- можливих позитивних
і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;
висловлює судження:
- щодо можливості використання генетично модифікованих
організмів;
- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень
|
|||
Узагальнення
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- основні загальні властивості
живих систем
|
оперує термінами:
- система
|
Основні загальні властивості живих систем
|
|
Ставлення
|
|||
робить висновок:
- про єдність живих систем різних рівнів
|
Немає коментарів:
Дописати коментар