Оновлені навчальні програми для учнів 10 класу

Оновлені навчальні програми10клас

Затверджено Міністерством освіти і науки України

(наказ № 1407 від 23.10.2017 р.)

біологія і екологія

10-11 класи

Профільний рівень

Навчальна програма

для закладів загальної середньої освіти

 [Програми розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки ] 

Пояснювальна записка

Загальна характеристика навчального предмета

Програма навчального предмета „Біологія і екологія” розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням змісту кваліфікаційних рівнів згідно Національної рамки кваліфікацій (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р., № 1341), Концепції екологічної освіти України (Затверджено Рішенням Колегії МОН України від 20.12.01 р., № 13/6-19) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р., №988). Навчальний предмет „Біологія і екологія” завершує природознавчий цикл загальної середньої освіти і покликаний сформувати у випускників ключові компетентності, які забезпечують  концептуальні знання, осмислені уміння, сформовані навички, усвідомлені ставлення, які вони будуть реалізовувати у своїй майбутній діяльності. Базовим поняттям предмету є неперервність життя та його нерозривний зв'язок з довкіллям. Реалізація представленої програми передбачається у профільних навчальних закладах (профільних класах) з метою підготовки випускників, які у подальшому планують продовжити навчання у спеціалізованих навчальних закладах біологічного, медичного або екологічного профілю.

Профільне навчання спрямоване на забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної та практичної діяльності учнів. Профільні предмети забезпечують також прикладне спрямування навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Основна мета профільного навчального предмета „Біологія і екологія” – формування базової природничо-наукової компетентності випускників шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із довкіллям; оволодіння методологією пізнання живої природи; розуміння біологічної картини світу та цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я; свідомого ставлення до природи як універсальної, унікальної цінності; застосування знань з біології та екології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для збалансованого розвитку людства, науки та технологій.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

– оволодіння учнями термінологічним апаратом біології та екології, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті фундаментальних ідей, принципів, основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти неперервність життя та його нерозривний зв'язок з довкіллям;

– розуміння універсальності функціональних ознак життя, його дискретності та цілісності, принципів та вимог підтримання життєдіяльності організму;

– встановлення міжпредметного внутрішньоциклового та міжцикливого зв’язку біології та екології з метою формування в учнів науково-гуманістичних поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність і розвиток;

– набуття досвіду практичної та пошуково-дослідницької діяльності, здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при застосовуванні набутих знань у процесі пізнання світу та уміння представляти отриманні результати;

– використання набутих знань, навичок та умінь у повсякденному житті для оцінки впливу факторів довкілля, наслідків своєї діяльності для збереження власного здоров’я та безпеки інших людей;

– розвиток особистої відповідальності за стан довкілля, формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв'язків та самообмеженості, подолання споживацького ставлення до природи.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

В основу виокремлення тем було покладено принцип функціональних ознак життя, які є універсальними критеріями живої природи і дозволяють сформувати цілісну системну картину даного явища. Послідовність тем відповідає зворотній послідовності рівнів організації життя, що реалізує концепцію пізнання від цілого до окремого. В кожній темі по можливості передбачена наявність екологічної складової, що розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок живого зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних ієрархічних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення збалансованого розвитку. В кожній темі передбачено наявність здоров’язбережувальної компоненти, що розкриває ознаки та критерії здоров'я, визначає роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечує набуття діяльнісних здібностей та безпечної поведінки, спрямованих на збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Освітній процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. Основну увагу слід зосередити на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації випускника школи в суспільстві. Зміст компетентностей є відображення соціального замовлення набуття знань, навичок, умінь, автономності та відповідальності молодих громадян для повсякденного життя в суспільстві. Вони є умовою реалізації особистісних прагнень учня в освітній, професійній та суспільній діяльності. Інтегральна компетентність являє собою узагальнений опис кваліфікаційного рівня, який виражає основні компетентністні характеристики відповідного кваліфікаційного рівня щодо навчання та/або професійної діяльності. Згідно Національної рамки кваліфікацій, досягнення випускника повної загальної середньої освіти відповідають четвертому кваліфікаційному рівню. Предметні компетентності надають мінімальний предметний досвід діяльності випускника для набуття здатностей практичної діяльності та/або продовження навчання на вищих рівнях або в інших галузях знань.

Предмет „Біологія та екологія” є одним з базових, що забезпечує наскрізний процес виховання, який формує цінності, що виражаються у формі інтегральної та ключових компетентностей. Ключовою компетентністю є спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітнього стандарту. Відповідно до Рекомендації Європейського Парламенту та Ради (ЄС) "Про основні компетенції для навчання протягом усього життя" і положень «Концепції Нової української школи» реалізація освітніх стандартів та програм повинна забезпечувати формування у випускника школи 10 ключових компетентностей. Перелік ключових компетентностей та детальний перелік знаннєвого, діяльнісного і ціннісного компонентів предметних компетентностей наведено в таблиці «Компетентнісний потенціал предмету». Проблема компетентнісного підходу полягає в тому, що самі по собі компетентності не піддаються оцінці. Така оцінка необхідна для встановлення кваліфікації – ступеня прояву набутих компетентностей. Безпосереднім результатом навчального процесу є очікувані результати навчання, які являють собою сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання, досягнення яких можна чітко ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

Механізми формування компетентностей – особистісна мотивація, актуалізація, прагнення до самореалізації, конкурентнозмагальний підхід, проектна діяльність, професійна орієнтованість, розвиток особистісних якостей, міждисицплінарність.

Компетентнісний потенціал предмету

Інтегральна компетентність (згідно НРК 2011)	Здатність самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у сфері біології та екології під час професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях
Ключові компетентності	Основні компетентності у природничих науках і технологіях: наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, формулювати гіпотези, збирати дані, спостерігати, проводити прості експерименти, аналізувати, формулювати висновки. Екологічна грамотність і здорове життя: розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках збалансованого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Уміння вчитися впродовж життя: здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя. Інформаційно-цифрова компетентність: застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією у професійній діяльності, публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами: усно і письмово висловлювати й розуміти  поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, професійній діяльності, дозвіллі. Спілкування іноземними мовами: належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і розуміти поняття, думки, почуття, факти та погляди у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування. Математична компетентність: застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань та проблем у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей.  Ініціативність і підприємливість: генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення власного соціального статусу та добробуту, розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо. Соціальна та громадянська компетентності: набуття форм поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, професійній діяльності. Уміння працювати в команді з метою досягнення спільного результату, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Поважати закон, дотримуватися прав людини і підтримувати соціокультурне різноманіття. Обізнаність та самовираження у сфері культури: здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
Предметні компетентності	Знання: Знання та розуміння фундаментальних принципів біології та екології, основних законів та закономірностей, володіння основним термінологічним апаратом, що дозволяє розуміти принципи функціонування організмів та надорганізмових систем різного рівня. Розуміння місця біології та екології в системі природничих наук, їх роль у створенні загальної картини світу, визначенні місця людини в природі та сталому розвитку людства. Уміння Здатність застосовувати набуті теоретичні знання та практичні навички у сфері біології та екології при виконанні завдань, що передбачає прийняття рішень у змінних та нестандартних ситуаціях. Здатність планувати власну діяльність та оцінювати роботу інших з дотриманням вимог збереження власного здоров'я та безпеки оточуючих, охорони навколишнього середовища та сталого розвитку людства. Здатність формувати причинно-наслідковий зв'язок між явищами живої природи та господарською діяльністю людини, їх впливом на здоров'я та безпеку людини, екологічну ситуацію. Застосовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології із дотриманням етичних норм проводити пошук, обробку та поширення інформації про актуальні наукові питання біології, екологічні проблеми та здоров’я. Комунікація Здатність усно і письмово описувати факти, пояснювати явища живої природи, формулювати та аргументувати, зрозуміло для слухачів доносити власні погляди на актуальні наукові та суспільні проблеми у сфері біології та екологічної безпеки, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Працювати в команді з метою досягнення спільного результату при проведенні екологічних заходів та здійсненні просвітницької діяльності. Автономність і відповідальність Самостійно обирати форми та засоби пошуку та засвоєння нових знань у сфері біології та екології, прагнути до набуття нових вмінь та навичок, критично оцінювати їх опанування. Генерувати нові ідеї й ініціативи, втілювати їх у життя, відстоювати власну думку та громадянську позицію з метою збереження власного здоров'я, безпеки оточуючих, охорони навколишнього середовища та сталого розвитку суспільства.
Очікувані результати навчання сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.	Усно, письмово, із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до контексту використовувати біологічні та екологічні терміни та поняття.  Давати визначення, пояснювати та наводити приклади для основних біологічних та екологічних законів, закономірностей, правил. Перекладати на рідну мову предметні іншомовні тексти та усні повідомлення; іноземною мовою формулювати твердження та формувати інформаційні повідомлення за визначеними предметними темами. Застосовувати прості математичні обчислення та моделі при аналізі біологічної та екологічної інформації, у тому числі з елементами математичної статистики. Застосовувати методи графічного аналізу та представлення біологічних та екологічних закономірностей. Пояснювати явища живої природи із застосуванням елементів наукового методу пізнання. Ідентифікувати чинники негативного впливу на довкілля та оцінювати наслідки технологічної діяльності людини на довкілля. Створювати інформаційні продукти, спрямовані на поширення, донесення та роз’яснення актуальних наукових питань біології, проблем збереження здоров’я, якості довкілля та збалансованого розвитку людства. Використовувати комп’ютерну техніку та інформаційно-комунікаційні технології для проведення обчислень, графічного аналізу, пошуку та  представлення біологічної та екологічної інформації. Вміти концентруватися на вирішенні поставленої задачі, проводити самоконтроль якості виконання завдань. Вміти самостійно вишукувати нову інформацію, необхідну для формулювання обґрунтованих висновків щодо особливостей функціонування біо- та екосистем. Знати принципи та вміти організовувати культурно-масові екологічні та просвітницькі заходи із залученням однокласників та інших осіб. Проводити критичне оцінювання власного внеску, та ролі окремих членів команди у досягненні спільного результату при виконанні групових завдань та масових заходів. Застосовуючи базові біологічні та екологічні закони, закономірності та правила та знання інших суспільно-гуманітарних та природничих предметів здійснювати синтез нових ідей для реалізації в ході культурно-масових екологічних та просвітницьких заходів.  Дотримуватися принципів ощадливого та раціонального використання ресурсів з метою збереження здоров’я та покращення стану довкілля. Окреслювати перспективність розвитку окремих галузей біології та екології з метою свідомого вибору майбутньої професії. Використовуючи засоби мистецтва створювати творчий продукт, який розкриває актуальні наукові питання біології, проблеми збереження здоров’я, якості довкілля та збалансованого розвитку людства.  Діяти з дотриманням біоетичних і правових норм, правил екологічної поведінки, вимог безпечної поведінки для збереження життя і здоров’я.

Наскрізні змістові лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Вони є соціально значимими надпредметними темами, які забезпечують формування в учнів уявлень, навичок та умінь у суспільному житті та професійній діяльності в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".

Змістова лінія "Екологічна безпека та сталий розвиток" націлена на формування в учнів екологоцентричної свідомості, відповідального відношення до довкілля, ощадливого використання природних ресурсів, соціальної активності та готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і сталого розвитку суспільства. 

Учнів 10 класу орієнтують (тема 1-5):

На знання фундаментальних закономірностей організації життя; розуміння місця біології та екології в системі природничих наук, їх внеску у створення загальної картини світу; формування стратегій вирішенні актуальних проблем екологічної безпеки існування людини та довкілля.

Учнів 11 класу орієнтують (тема 6-7):

На виявлення взаємозв'язку між ієрархічними рівнями організації життя, осмислення принципів організації біосфери в цілому; на усвідомлення в своїй діяльності дотримання принципів екоефективності, достатності та збалансованого розвитку та критично оцінювати їх досягнення.

Змістова лінія «Здоров'я і безпека» забезпечує формування учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Учнів 10 класу орієнтують (тема 1-5):

На знання біологічних складових здоров'я як здатності організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін довкілля; розуміння функцій навколишнього середовища  для нормального функціонування організму.

Учнів 11 класу орієнтують (тема 6-7):

На здатність ідентифікувати небезпечні ендогенні та екзогенні чинники, що визначають стан здоров'я як необхідну умову збереження життя, у тому числі у віддаленому часі; оцінювання їх впливу на здоров'я, володіння засобами корекції їх негативного впливу та дотримання безпечного способу життя.

Змістова лінія «Громадянська відповідальність» повинна забезпечувати формування діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

Учнів 10 класу орієнтують (тема 1-5):

На розуміння власного місця в соціумі та професійній сфері; усвідомлення важливості громадської активності та відповідальної професійної діяльності для розбудови держави та суспільства.

Учнів 11 класу орієнтують (тема 6-7):

На здатність працювати в команді задля спільного результату при проведенні екологічних заходів та здійсненні просвітницької діяльності; на цінування різноманіття людської особистості, у тому числі осіб з обмеженими можливостями; на здатність критично оцінювати події в державі на основі статистичних даних соціально-економічних, демографічних, екологічних та інших явищ і процесів в Україні та світі, протистояти маніпулюванню свідомістю, що застосовується в інформаційному просторі.

БІОЛОІГІЯ І ЕКОЛОГІЯ

10-11 класи

профільний рівень

10 клас

175 годин, 5 годин на тиждень

Очікувані результати навчання учня/учениці									Зміст навчального матеріалу
Тема 1. Вступ (10 годин)
Знання			Діяльність (уміння)	Ставлення					Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: - система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, гомеостаз, стрес. - емпіричний та теоретичний метод, дослідження, дослід, спостереження, моделювання, науковий метод пізнання наводить приклади: - спостережень та експериментів у біології та екології; пояснює: - відмінності спостереження та експерименту; - відмінності емпіричного та теоретичного методів наукового пізнання; - відмінності між науковим та ненауковим пізнанням. класифікує: - ієрархічні рівні організації життя; - методи наукових досліджень; формулює: - поняття об’єкту та предмету дослідження; - мету та завдання дослідження; - гіпотези для пояснення явищ живої природи.			аналізує: - процеси та явища в живій природі (як явні, так і неявні) на різних ієрархічних рівнях організації за допомогою реальних та концептуальних моделей; - результати спостережень та дослідів шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків; - наукові тексти із застосуванням методу наукового пізнання. застосовує: - різні джерела та засоби для отримання інформації (вербальної, числової, символьної) з критичним оцінюванням її якості та достовірності; - прості математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань; - наукові принципи досягнення об’єктивності дослідження. визначає: зіставляє: - сформульовані гіпотези з результатами спостереження (досліду).- природничо-наукові, соціальні та особистісні; планує: - прості дослідницькі проекти (під керівництвом вчителя);	усвідомлює: - місце біології та екології в системі природничих наук; - зв'язок професійної діяльності з біологією та екологією. робить висновок: - про ступінь доведеності наукового твердження. оцінює: - вплив досягнень науки та технологій на довкілля та збереження здоров’я людини. проявляє зацікавленість: - до локальних та глобальних явищ та їх впливу на  довкілля та здоров’я; - до перспективного розвитку природничих наук та технологій; - до навчання впродовж життя шляхом отримання нових знань у сфері біології та екології.					Біологія як комплексна наука про біосистеми. Екологія як комплексна наука про екосистеми. Міждисциплінарні зв’язки біології та екології. Відмінності живого та неживого. Критерії та форми життя. Основи системного підходу в біології та екології: системні зв’язки та елементи, системний ефект. Поняття про біологічну систему та екосистему. Основні ієрархічні рівні організації життя на Землі. Нерозривність життя від середовища існування, функції навколишнього середовища. Природне, антропогенно змінене та штучне середовище. Поняття гомеостазу як необхідної умови функціонування біологічних та екологічних систем різних рівнів організації. Поняття про науку та науковий метод пізнання. Загальнонаукові методи (форми) дослідження в біології та екології – емпіричні та теоретичні дослідження. Відмінності гіпотези та теорії. Поняття про об’єктивність та суб’єктивність, методи досягнення об’єктивності. Принципи планування біологічного та екологічного дослідження. Формулювання проблеми, мети, завдання. Визначення об’єкту та предмету дослідження. Принципи аналізу наукових результатів. Загальна схема представлення результатів наукових досліджень. Основні види наукових творів.
Практичні роботи: (2-3 на вибір): 1.      Довести наявність/відсутність критеріїв життя для запропонованих об’єктів 2.      Запропонувати/спростувати гіпотезу за заданим твердженням 3.      Створити план проведення біологічного/екологічного дослідження 4.      Розрахувати основні статистичні показники для порівняння мінливості біологічних об’єктів (середнє арифметичне, медіана, стандартне відхилення, коефіцієнти Фішера та Стьюдента). 5.      Візуалізувати результати дослідження за допомогою таблиць, діаграм, графіків. 6.      Проаналізувати різні види біологічних/екологічних наукових творів, визначити їх особливості, мету та завдання, недоліки та переваги.
Тема 2. Біорізноманіття (25 годин)
Знання		Діяльність (уміння)				Ставлення			Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: -     біологічна систематика; -     природна та штучна система живого світу; -     бінарна номенклатура; -     філогенетика; -     філогенез; -     філогенетичне дерево; -     кладистика; -     кладограма; -     таксономічна ієрархія; -     таксон; -     монофілетичний таксон; -     парафілетичний таксон; -     вид; -     біогеографія; -     генетичне різноманіття; -     видове різноманіття; -     екосистемне біорізноманіття; -     інвентаризація; -     біоіндикація; -     флористичне та фауністичне царство; -     біогеографічне районування; -     інтродукція; -     інвазія. наводить приклади: -     організмів різних таксонів; -     ознак природних та штучних систем живого світу; -     парафілетичних груп; пояснює: -     принципи сучасної біологічної систематики; -     правила роботи з дихотомічним визначником. класифікує: -     види рослин та тварин родин, представлених в даній місцевості характеризує: -     конкретних представників певних таксонів; -     практичне та естетичне значення біорізноманіття; -     генетичне біорізноманіття видів, популяцій, особин; -     правові, економічні та соціальні основи організації охорони біорізноманіття. -     значення біорізноманіття для екосистем та сталого розвитку людства.		описує: -     філогенетичні дерева і кладограми; -     історію розвитку систематики; -     принципи сучасної систематики; -     зв’язки між стійкістю екосистем та біологічним різноманіттям; -     класичні та сучасні методи і підходи до встановлення філогенезу різних систематичних груп; -     рівні і типи біорізноманіття; -     методи вивчення біорізноманіття; -     основні таксони еукаріот. планує: -     самостійно або в групі теоретичні та емпіричні дослідження біорізноманіття різних типів; -     елементарні заходи щодо моніторингу біорізноманіття. розпізнає: -      представників різних таксонів; -      різні види, базуючись на критеріях виду; -      флористичні та фауністичні царства; ілюструє: -     спорідненість між організмами за допомогою кладограм та філогенетичних дерев. аналізує: -     критерії виду; -     переваги і недоліки різних підходів до систематики; -     різницю між кладистикою й еволюційною таксономією; -     роль комп’ютерних технологій і баз даних у сучасній систематиці; -     ступінь подібності та відмінності між представниками різних таксонів; -     ієрархічні та еволюційні зв’язки між таксонами різних рангів. прогнозує: -      наслідки зменшення біорізноманіття; -      наслідки інтродукції та інвазії; -      майбутнє розширення окремних таксонів. практикує: -     встановлення належності чи неналежності до того чи іншого організму до певного виду чи таксону; -     навички класифікації для встановлення систематичного положення організму; -     прийоми прогнозування для встановлення наслідків зміни біологічної різноманітності. застосовує знання: -     для здійснення польових досліджень у природі, основ безпеки життєдіяльності при роботі з живими об’єктами; -     про особливості біології інтродуцентів для успішної інтродукції та попередження експансії інвазійних видів рослин та тварин.				усвідомлює: -      різноманіття флори та фауни різних екосистем планети Земля; -      значення біорізноманітності для функціонування біологічних систем; -      причини зміни біорізноманіття: інтродукція видів, монокультурне сільське господарство, надмірне використання природних ресурсів, регіональне просторове планування, забруднення середовища. робить висновок: -     про пряму залежність стійкості екосистем будь-якого рівня від біологічного різноманіття; -     про значення збереження біорізноманітності  для сталого розвитку людської цивілізації. оцінює: -     естетичне, соціальне, здоров’язберігаюче значення біорізноманіття; -     можливі наслідки різних видів природокористування на стан генетичного, видового та екосистемного біорізноманіття; -     оптимальні шляхи дотримання бізнесовими структурами екологічного законодавства. висловлює судження: -     про роль біологічної систематики у вивчені живого світу; -     недосконалість методів систематики; -     обсяги видового різноманіття нашої планети.			Біологічна систематика живого світу: завдання, методи дослідження, значення. Поняття про штучні (формальні) та природні (філогенетичні) системи живого світу. Бінарна номенклатура. Історія розвитку систем класифікації організмів. Принципи сучасної класифікації організмів. Філогенетика та молекулярна філогенетика. Еволюційна таксономія та кладистика. Таксономічна ієрархія. Монофілетичні і парафілетичні таксони. Вид як базовий таксон. Критерії виду. Рівні і типи біологічного різноманіття. Значення біорізноманіття у природі і житті людини. Систематика, біогеографія – розділи біології, що вивчають біорізноманіття на різних рівнях. Методи вивчення біорізноманітності: інвентаризація, моніторинг і складання екологічного прогнозу. Біоіндикація - метод визначення екологічного стану екосистем за видовим складом організмів-індикаторів. Трьохдоменна система живого світу. Загальна характеристика Архей, Бактерій та Еукаріотів. Місце вірусів у системі живої природи. Основні характеристики, таксони та різноманітність представників домену Археї. Різноманітність, систематика та значення представників домену Бактерії. Сучасна систематика еукаріот: п’ять основних супергруп (Екскавати, Амебозої, Опістоконти, Архепластиди, SAR) та некласифіковані таксони, основні представники цих груп. Еволюційні зв’язки між еукаріотами та прокаріотами. Загальна характеристика та різноманітність наземних рослини. Різноманітність вищих спорових рослин. Різноманітність насінних рослин. Загальна характеристика та різноманітність грибів. Загальна характеристика царства Тварини. Різноманітність безхребетних та хребетних тварин їх значення в екосистемах та житті людини. Анамнії та амніоти. Екосистемне біорізноманіття. Флористичні та фауністичні царства – найвищий ранг біорізноманіття. Ендеміки, аборигени та космополіти. Зміни в біорізноманіття шляхом інтродукції та інвазії: причини, наслідки, перспективи. Узагальнення. Біорізноманіття як ресурс і основа збереження життя на Землі.
Практичні роботи: (2-3 на вибір): 1.      Вивчення критеріїв виду на прикладі рослин та тварин, що належать до однієї родини. 2.      Визначення систематичного положення організмів своєї місцевості. 3.      Вивчення видового складу екосистем своєї місцевості. Видова біорізноманітність. 4.      Порівняльна характеристика фауністичних царств. 5.      Порівняльна характеристика флористичних областей даної місцевості. 6.      Вивчення динаміки рослинності екосистем з використанням ботанічного моніторингу. Проекти: (один на вибір). 1.      Здійснити оцінку стану місцевої водойми методами біоіндикації (за макрофітами та макрозообентосом). 2.      Виявлення та моніторинг поширення інвазійних рослин, безхребетних тварин на території місцевих екосистем. 3.      Вивчення стану інтродуцентів у зелених насадженнях населеного пункту, мікрорайону, навчального закладу. 4.      Вивчення основних груп одноклітинних та колоніальних водоростей місцевих водойм. 5.      Оцінка стану повітря даної місцевості методами ліхеноіндикації.
Тема 3. Обмін речовин і енергії (50 годин)
Знання		Діяльність (уміння)			Ставлення				Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: -       авто-, гетеро-, фото-, хемо-, фотоавто-, хемоавто-, фотогетеро- і хемогетеротрофи, міксотрофи; -       метаболізм; -       гомеостаз; -       пасивний і активний транспорт, осмос, дифузія, симпорт, антипорт, ендоцитоз, екзоцитоз; -       голозойне, сапротрофне, симбіотичне, паразитичне живлення; -       зябра, трахеї, легеневі мішки, легені; -       продихи, замикальні клітини; -       везикулярний транспорт, мікротрубочки, динеїн, кінезин; -       гемоглобін, оксигемоглобін, карбгемоглобін, карбоксигемоглобін, міоглобін, альбумін, глобулін, гідролімфа, гемолімфа, кров, гемоціанін; -       ксилема, флоема, тургор, сисна сила, продих, транспірація, апопластичний транспорт, симпластичний транспорт, плазмодесми; -       первинні лізосоми, вторинні лізосоми; залишкові тільця, ендосоми; -       аутофагоцитоз, автоліз, гідролітичний фермент, залишкове тільце, протеосома; -       порожнинне травлення, пристінкове травлення, пробіотики; -       ліпази, пептидази, амілази, нуклеази; -       каталіз, активний центр ферменту, фермент-субстратний комплекс, кофермент, алостеричне інгібування; -       аеробне та анаеробне дихання; -       субстрат, продукт, проміжна речовина; -       інгібування за типом зворотного зв’язку; -       гліколіз, субстратне фосфорилювання, молочнокисле,  спиртове бродіння; -       дезамінування амінокислот; -       дихальний ланцюг, цитохром, АТФ-синтаза, протонний градієнт; -       матричний синтез; -       транскрипція, РНК-полімераза, ініціація, елонгація і термінація транскрипції, процесинг, сплайсинг, альтернативний сплайсинг; -       генетичний код; -       трансляція, ініціація, елонгація і термінація трансляції; -       фолдінг, шаперони; -       фотосинтез, фотоліз води, антенні комплекси, хлорофіл, фотосистема, циклічне і нециклічне фотофосфорилювання; -       рибулозобісфосфаткарбоксилаза; цикл Кальвіна; -       крохмаль-синтаза; -       бактеріородопсин; -       хемосинтез, залізобактерії, сіркобактерії, нітрифікувальні, водневі бактерії; -       глюконеогенез, синтаза жирних кислот, глікоген-синтаза; -       кінцеві і побічні продукти метаболізму, екскреція, осморегуляція; -       протонефридії, метанефридії, зелені залози, мальпігієві судини, нирки; -       відкрита, закрита, ізольована система; -       вільна енергія, ентропія. наводить приклади: -       макро- та мікроелементів; -       речовин, що забезпечують організми енергією; -       речовин, що слугують для організмів пластичним матеріалом; -       процесів анаболізму і катаболізму; -       організмів з різними органами дихання; -       рослин з різними типами кореневих систем; -       активного та пасивного транспорту; -       дифузії, полегшеної дифузії, ендоцитозу; -       транспортних систем рослин і тварин; -       дихальних пігментів тварин; -       речовин, що транспортуються кров’ю; -       організмів із зовнішнім, позаклітинним, порожнинним травленням; -       активного і пасивного всмоктування речовин у кишечнику; -       ферментів, що здійснюють травлення; -       організмів із зовнішнім, позаклітинним, порожнинним травленням; -       активного і пасивного всмоктування речовин у кишечнику; -       ферментів, що здійснюють травлення; -       ферментів, що здійснюють матричні синтези; -       стоп-кодонів; -       типів РНК; -       процесів пластичного обміну речовин; -       організмів, здатних до фотосинтезу; -       хемосинтезувальних організмів; -       ферментів, що приймають участь у пластичному обміні; -       умов у яких відбувається утворення і розщеплення запасних полісахаридів; -       кінцевих продуктів метаболізму (вуглекислий газ, вода, амоніак, сечова кислота, сечовина); -       органів виділення тварин; -       організмів з різними органами виділення; -       шляхів виведення продуктів метаболізму з клітини; -       способів виведення продуктів метаболізму з багатоклітинного організму; -       структур, що забезпечують виділення у рослин, грибів, одноклітинних твариноподібних організмів; -       різних типів нирок; -       різних шляхів виділення для однакових речовин; -       поліфункціональної ролі органів виділення; -       інгредієнтів харчових продуктів, що не виводяться з організму людини; -       взаємозалежності та взаємовпливу різних процесів метаболізму. пояснює: -       значення неорганічних та органічних сполук для організмів; -       термодинамічні закономірності метаболічних процесів; -       різницю між катаболізмом та анаболізмом; -       броунівський рух – основа біохімічних реакцій метаболізму; -       різницю між різними типами мембранного транспорту; -       залежність типу кореневої системи від вологості середовища існування; -       роль транспортних  систем організмів для забезпечення фізіологічних процесів обміну речовин; -       роль продихів у механізмі транспірації; -       механізм роботи продихів; -       механізми транспорту речовин по ксилемі та флоемі; -       механізми перенесення газів кров’ю; -       наявність позаклітинного травлення у гетеротрофів з клітинною стінкою; -       значення мікроворсинок у процесах всмоктування речовин; -       роль травлення у процесі обміну речовин; -       зміну енергії у ході реакції; -       механізм ферментативного каталізу; -       механізм алостеричної регуляції; -       принцип інгібування за типом зворотного зв'язку; -       принцип субстратного фосфорилювання; -       значення гліколізу й циклу трикарбонових кислот; -       принцип роботи дихального ланцюга і АТФ-синтази; -       механізм β-окиснення жирних кислот; -       процесинг мРНК; -       механізми матричних синтезів; -       роботу рибосоми під час трансляції; -       особливості структури тРНК; -       принцип роботи світлозбиральних комплексів фотосистем; -       закономірності транспортування електрона фотосинтетичним ланцюгом перенесення електрона; -       механізм виникнення протонного градієнту під час світлової фази фотосинтезу; -       роль рибулозобісфосфаткарбоксилази в автотрофному живленні; -       принцип роботи бактеріородоспину; -       схожості й відмінності між хемосинтезом і фотосинтезом; -       необхідність утворення вуглеводів і ліпідів наново; -       значення виділення продуктів метаболізму для підтримки гомеостазу організму; -       залежність між площею поверхні тіла тварини та особливостями виділення продуктів метаболізму; -       залежність способу виведення сполук з тваринного організму від їх хімічної природи; -       роль шкіри, легень, печінки і кишечнику у процесах виділення кінцевих продуктів обміну речовин; -       фізіологічне значення гутації, транспірації; -       значення листопаду у екскреції шкідливих речовин у рослин; -       значення взаємоперетворення речовин у організмі; -       зміну вільної енергії в ході метаболічних процесів; -       зміну ентропії в організмах і довкіллі внаслідок постійного обміну речовин. класифікує: -       організми за джерелом енергії та джерелом Карбону; -       тварин за типом органу дихання; -       види активного та пасивного транспорту; -       види ендоцитозу; -       транспортні білки крові; -       типи транспортних систем у рослин та тварин; -       типи травлення; -       способи всмоктування речовин у тонкому кишківнику; -       способи регуляції метаболічних шляхів; -       способи накопичення енергії у клітині; -       шляхи окиснення глюкози у клітині; -       типи кодонів; -       фотосинтетичні пігменти; -       системи виділення різних груп організмів; -       продукти екскреції; -       системи за наявністю обміну енергією й речовиною з довкіллям. характеризує: -       субстрати метаболізму (малі органічні молекули, макромолекули, неорганічні речовини, вітаміни); -       умови метаболізму (водне середовище, наявність ферментів, спеціалізовані структури клітини); -       етапи метаболізму; -       значення макро- та мікроелементів для організмів; -       середовище як джерело речовин для організмів; -       процеси, що відбуваються на різних етапах метаболізму; -       метаболічну рівновагу як умову гомеостазу; -       принципи побудови дихальної системи тварин; -       вимоги до дихальної поверхні для перебігу дифузії газів (проникність, зволоженість, значна площа і незначна товщина тощо); -       роль продихів в отриманні газів рослиною; -       причини і механізми всмоктування речовин з ґрунту; -       способи транспорту речовин у клітині; -       механізми транспорту речовин у рослин та тварин; -       значення транспорту речовин для забезпечення процесів гомеостазу організму; -       роль ферментів у процесі травлення; -       значення пробіотиків; -       необхідність аутолізу і знищення власних елементів клітини; -       роль коферментів у ферментативних реакціях; -       шляхи утворення Нітроген-вмісних кінцевих продуктів обміну речовин; -       роль протонного градієнту у синтезі АТФ у мітохондріях; -       енергетичний баланс анаеробного і аеробного окиснення глюкози та різницю між ними; -       етапи біосинтезу білка; -       компоненти системи біосинтезу білка; -       роль шаперонів у фолдінгу білка; -       склад і будову рибосом; -       посттрансляційну модифікацію білків; -       хлорофіл як оптичний і хімічний сенсибілізатор; -       світлову й темнову фази фотосинтезу; -       особливості листка як органу фотосинтезу; -       фотосинтез як основу енергетичної піраміди у біосфері; -       процеси глюконеогенезу і синтезу жирних кислот і складних ліпідів; -      механізми екскреції та осморегуляції; -        екскрецію у одноклітинних твариноподібних організмів; -      протонефридії, метанефридії, зелені залози, мальпігієві судини, нирки як органи виділення; -      роль нирок у підтриманні гомеостазу; -      етапи сечоутворення (фільтрацію, реабсорбцію, секрецію); -      відділи травної системи, що беруть участь у виділенні продуктів обміну речовин; -      роль продихів у виділенні продуктів метаболізму -      особливості листка як органу транспірації; -       значення підтримання ентропії в біологічних системах; -       напрями і методи метаболічної інженерії.		описує: -    перетворення речовин в організмі людини -    ( у процесі травлення і дихання); -    типи гетеротрофного живлення; -    типи автотрофного живлення; -    вплив способу життя людини на метаболічні процеси в її організмі; -    способи надходження речовин у клітину; -    типи дихальних систем; -    залежність між осмотичним, гідростатичним і водним потенціалом клітини -    способи транспорту речовин у рослин та тварин; -    способи всмоктування та травлення поживних речовин гетеротрофними організмами; -    типи травних систем; -    види лізосом; -    гідролітичні ферменти; -    етапи енергетичного обміну; -    функції біологічного окиснення (синтез метаболітів; детоксикація ксенобіотиків; енергетичне забезпечення синтетичних реакцій, електричних процесів, осмотичних явищ, механічної роботи, підтримання температури тіла, біолюмінесценції);  -    прикладне значення бродіння; -    досягнення і напрями досліджень ензимології; -    основні компоненти білок синтезуючої системи; -    процес та фактори транскрипції; -    процес та значення процесингу мРНК -    процес транспорту мРНК з ядра у цитоплазму -    основні етапи трансляції -    фолдінг синтезованих білків -    функцію шаперонів -    мікроРНК та РНК–інтерференцію у регуляції транскрипції -    механізми регуляції процесу трансляції; -    структуру фотосинтетичного апарату; -    роль плазмодесм у здійсненні симпластичного транспорту; -    види хемосинтезу; -    генерацію і роль АТФ у фото- і хемосинтезі; -    кінцеві продукти обміну речовин, їхні фізіологічні функції; -    видільні органи і системи органів різних організмів; -    ознаки відкритої системи. планує: -    проведення досліджень та розрахунків для визначення власних показників обміну речовин; -    дослідження впливу факторів середовища на поглинання речовин коренем; -    застосовувати знання у житті для формування раціональної поведінки  з метою оптимізації  процесів життєдіяльності; -    грамотно використовувати пробіотики після лікування антибіотиками; -    вироблення правильної стратегії харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження; -    дослідження  інтенсивності фотосинтезу у рослин за різних умов ; -    заходи зі створення оптимальних умов для процесу фотосинтезу. розпізнає: -    організми з різним типом живлення (у природі, на зображеннях, у колекціях, в тому числі електронних ); -    органи дихання організмів різних систематичних груп; -    різницю між диханням через легені, шкіру і зябра у повітряному й водному середовищі; -    транспортні системи рослин і тварин; -    організми із зовнішнім та внутрішнім травленням; -    органи травлення організмів різних систематичних груп; -    типи метаболічних шляхів за схемами, рівняннями реакцій; -    на схемах рибосоми, полісоми, -    структурні частини тРНК, кодони та антикодони; -    фази фотосинтезу за схемами, таблицями, рівняннями реакцій; -    органи виділення (на таблицях, моделях тощо); -    органи виділення різних систематичних груп. ілюструє: -    будову та роботу продихів; -    за допомогою схем активний і пасивний транспорт; -    систему везикулярного транспорту; -    етапи внутрішньоклітинного травлення; -    за допомогою рівнянь реакцій гліколіз, різні типи бродіння; -    за допомогою моделей локалізацію кофакторів і ферментів у дихальному ланцюгу мітохондрій,  механізми регуляції біосинтезу білка; -    за допомогою власноруч складеної схеми: -    місце реакцій біологічного окиснення в обмінних процесах, -    зв’язок обміну нуклеїнових кислот з обміном білків і жирів; -    загальні шляхи перетворення амінокислот; -    за допомогою рівнянь реакцій хімізм фотосинтезу, хемосинтезу; -    за допомогою схем і моделей локалізацію кофакторів і ферментів у ланцюгу переносу електронів хлоропластів, зв'язок між світловою і темновою фазами фотосинтезу, шляхи міграції енергії у фотосистемах; -    мембранний транспорт екскретів; -    реакцію закриття продихів. оцінює: -    спорідненість гемоглобіну до різних газів; -    структуру і функції окремих компартментів мітохондрій -    значення посттранскрипційних змін мРНК для ефективності її функціонування; -  значення хемосинтезу для колообігу речовин у природі; -    значення запасних полісахаридів у клітині; -    зміни ентропії в організмі та виникнення патологічних станів. аналізує: -    різницю між типами живлення; -    енергетичну цінність різних груп харчових продуктів; -    енергетичні потреби організму людини у різних умовах; -    причини постійного поглинання організмами речовин з довкілля; -    відмінність за способом живлення гетеротрофів  і автотрофів; -    зв’язки між способом надходження газів до організму і середовищем його існування -    структурні й функціональні адаптації органів дихання, що виникли у процесі еволюції; -    різницю між апопластичним і симпластичним транспортом речовин; -    причини і умови необхідні для транспорту речовин організмом; -    причини аутофагоцитозу й автолізу; -    зв'язок між способом добування їжі, типом травлення та об’єктами живлення тварини; -    енергетичну ефективність аеробного та анаеробного етапу енергетичного обміну; -    - зв'язок між будовою окремих компартментів мітохондрій та певними процесами   кисневого етапу енергетичного обміну; -    відмінність між аеробами та анаеробами; -    схему загальних шляхів катаболізму біомолекул -    різницю між біосинтезом білка у прокаріотичних та еукаріотичних клітинах; -    відхилення від універсальності генетичного коду: геном мітохондрій і хлоропластів -    відмінність процесу біосинтезу білків у прокаріот та еукаріот; -    фактори часу життя  різних видів РНК; -    умови виходу мРНК з ядра у цитоплазму; -    відмінність рибосом еукаріот та прокаріот -    роль р РНК у формуванні трансляційного комплексу біосинтезу білка -    особливості синтезу  мембранозв'язаних та секреторних білків; -    роль шаперонів у процесі фолдінгу білків -    ресурси потрібні для фото- і хемосинтезу; -    зв'язок між будовою окремих компартментів хлоропластів та світловою і темновою фазами фотосинтезу; -    пігментну систему зеленого  листка вищих рослин у зв’язку з функцією фотосинтезу; -    відмінність між фотосинтезом та хемосинтезом; -    відмінність фотосинтезу у прокаріот та рослин; -    - різноманітність шляхів отримання АТФ при хемосинтезі; -    роль шкіри і дихальної системи у процесах виділення; -    роль нирок у підтриманні осмотичних властивостей крові; -    закони термодинаміки біологічних систем. прогнозує: -    динаміку катаболічних та анаболічних процесів на різних етапах онтогенезу, при зміні функціональних станів організмів; -    зміни метаболізму під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів; -    причини і наслідки ендемічних хвороб; -    наслідки пересихання ґрунту для рослини; -    можливість вирощування рослин способами, альтернативними традиційним (гідро- та аеропоніка тощо); -    наслідки порушення транспортування жирів в організмі людини; -    як процес травлення обумовлює втрату антигенних властивостей органічних речовин -    сполучення роботи дихального ланцюга з процесом синтезу АТФ; -    значення біосинтезу білку для життєдіяльності клітини -    використання хемосинтетичних процесів у різних сферах господарства; -    наслідки порушення роботи органів виділення; -    значення вивчення процесів обміну для формування навичок здорового способу життя; -    створення продуктів метаболічної інженерії. практикує: -    розрахунки власного основного обміну для складання збалансованого раціону живлення; -    створення моделі рослинної клітини як осмотичної системи; -    використання таблиць, графіків, моделей, відеоматеріалів, 3D-анімацій, web-сайтів для кращого розуміння та засвоєння матеріалу; -    використання таблиці генетичного коду для розв’язання задач; -    заходи з підвищення ефективності фотосинтезу -    метод спостереження біологічних об’єктів, експериментальний метод. застосовує знання: -    для вироблення правильної стратегії харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження -    для аналізу харчової та енергетичної цінності продуктів харчування; -    для розв’язування ситуаційних задач щодо процесів обміну речовин та перетворення енергії; -    для догляду за рослинами; -    для корекції власної поведінки в умовах середовища з низьким парціальним тиском кисню; -    для оптимізації власних фізіологічних процесів травлення; -    для розуміння процесів анаболізму та шляхів його регуляції для формування стратегії харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження; -    для профілактики захворювань органів виділення.			усвідомлює: -      роль збалансованого харчування у підтриманні і збереженні здоров’я; -      значення якості середовища існування у забезпеченні організмів речовинами. -      санітарну роль сапротрофних організмів; -      роль  мембрани у підтриманні сталості складу всередині клітини і вибірковому транспорті речовин; -      важливість транспорту речовин у живих організмах; -      небезпеку утворення карбоксигемоглобіну; -      прояв фізичних закономірностей у функціонуванні транспортних систем організмів; -      необхідність постійного оновлення елементів організму; -      значення збільшення площі кишківника для збільшення ефективності всмоктування речовин; -      різницю між зовнішнім та внутрішнім диханням -      роль кисню у процесі метаболізму; -      значення біосинтезу білка для забезпечення функціонування усіх ланок метаболізму; -      ефективність акумуляції енергії, спряженої з перенесенням електронів; -      що виділення — це діяльність організму, спрямована на виведення невикористаних продуктів обміну речовин, а також чужорідних і шкідливих для організму сполук; -      єдність різноманітних процесів обміну речовин  — найважливіша властивість всього живого; -      роль поживних речовин у метаболізмі; -      нерозривний зв'язок між обміном речовин та енергією; -      що еволюційні зміни у транспортних, травних, дихальних, видільних системах — як відповідь до оптимізації процесів обміну. робить висновок: -      про роль збалансованого раціону у підтриманні метаболічної рівноваги; -      про різноманітність дихальних систем як результат еволюції живого світу; -      про необхідність регулярного поливу кімнатних рослин; -      про різноманітність транспортних систем організмів як результат еволюції; -      про нездатність тварин розщеплювати целюлозу без наявності симбіотичних бактерій у їхній травній системі; -      що процеси обміну речовин контролюються ферментами; -      дихання  забезпечує організми енергією; -      що біологічне окиснення поєднує всі ланки обміну речовин; -      що біосинтез білка — багатоетапний процес утворення поліпептидного ланцюгу та його модифікації; -      про універсальність АТФ у збереженні і передачі енергії; -      шляхи перетворення різних субстратів завершуються утворенням спільного продукту; -      про необхідність дотримання балансу надходження речовин у організм і виділення  продуктів життєдіяльності; -      обмін речовин відбувається на всіх рівнях організації живого. оцінює: -  практичне значення знань про метаболізм; -  значення транспортних систем для забезпечення існування організму як цілісної системи; -  ефективність різних видів травлення; -  взаємозв’язок між різними видами травлення; -  значення появи кисневого етапу енергетичного обміну для існування біосфери -  значення процесів бродіння при використані у біотехнології; -  значення альтернативного сплайсингу для -  підвищення різноманіття білків; -  клінічне значення сплайсингу; -  можливості регуляції ефективності фотосинтезу для підвищення врожайності агрокультур; -  значення процесів виділення у підтриманні гомеостазу; -  вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на виділення продуктів обміну речовин; -  значення процесів метаболізму як джерело будівельного матеріалу та енергії для живих організмів; -  важливість знання шляхів метаболізму для можливості регуляції обміну речовин з медичною або біотехнологічною метою; -  значення органів дихання, травлення  виділення у підтримці гомеостазу. висловлює судження: -  катаболізм та анаболізм є нерозривними складовими єдиного процесу —метаболізму; -  організм — відкрита система, енергетичні процеси у якій описуються законами термодинаміки; -  про різні шляхи розв’язання єдиної проблеми ефективного газообміну (на прикладі різних принципів організації дихальних систем); -  про необхідність оновлення ґрунту чи насичення його мінеральним добривами для забезпечення життєдіяльності рослин; -  знання механізмів транспорту речовин дають можливість регулювати процеси метаболізму; -  як процес травлення забезпечує організм будівельним матеріалом та енергією; -  що процесу окислення підлягають усі органічні сполуки; -  про АТФ, як універсальне джерело та акумулятор енергії; -  про те, як знання механізмів синтезу білка лежать в основі розвитку прикладного напрямку медико-біологічних наук; -  про планетарну роль фотосинтезу; -  необхідність врахування морфофізіологічних особливостей (індивідуальних, вікових тощо) для нормального перебігу в організмі людини процесів виділення; -  обмін речовин відбувається на всіх рівнях організації живого.				Потреба людини у речовинах і хімічних елементах. Перетворення речовин в організмі людини. Джерела енергії і речовин для організмів. Харчова та енергетична цінність продуктів харчування. Органічні та неорганічні сполуки, необхідні для життєдіяльності організмів. Типи живлення організмів за джерелом енергії та джерелом Карбону. Субстрати, умови, етапи метаболізму. Хімічні й фізичні основи метаболізму. Фактори, що впливають на метаболізм: спадковість, умови середовища, вік, стать, спосіб життя. Внутрішнє середовище організму та підтримання його сталості. Транспортування речовин через мембрану в клітину. Типи гетеротрофного живлення за механізмом поглинання і джерелом органічних речовин. Надходження газів до організмів тварин. Виникнення і еволюція дихальної системи. Різновиди органів дихання і принципів організації дихальних систем. Надходження газів до організмів рослин і грибів. Роль продихів. Всмоктування речовин з ґрунту. Дифузія. Білки-транспортери. Мікротрубочки й моторні білки: динеїни та кінезини. Везикулярний транспорт. Транспорт речовин у кишковопорожнинних, губок, плоских і круглих червів. Поняття про гідролімфу, гемолімфу, кров. Основні компоненти кровоносної системи. Типи кровоносних систем. Еволюція кровоносних систем. Транспортні функції крові: транспорт  білків, жирів, вуглеводів, йонів, гормонів, вітамінів, продуктів екскреції. Основні транспортні білки крові: альбуміни та глобуліни. Гемоглобін. Транспорт газів. Дихальні пігменти безхребетних та хребетних. Роль міоглобіну у транспорті кисню в м’язах. Провідна тканина. Еволюція транспортної системи у рослин. Переміщення води і мінеральних речовин у горизонтальній площині кореня та стебла. Поняття про осмотичний та тургорний тиск, сисну силу. Апопластитчний та симпластичний шлях транспорту води та мінеральних речовин. Механізми транспорту речовин по ксилемі. Шляхи пересування води у листках. Будова ситоподібних трубок. Механізм переміщення речовин по флоемі. Основні функції травлення. Зовнішнє травлення у павуків та личинок жуків-плавунців. Позаклітинне травлення у бактерій, архей, грибів, хижих рослин. Локалізація і функціонування травних ферментів цих організмів. Внутрішньоклітинне травлення. Формування первинних та вторинних лізосом. Гідролітичні ферменти. Залишкові тільця. Аутофагоцитоз і автоліз. Роль протеосом у розщеплені білків клітини. Порожнинне травлення у багатоклітинних організмів. Пристінкове травлення на поверхні мікроворсинок тонкого кишківника. Будова мікроворсинок. Активний та пасивний процес всмоктування речовин у кишківнику. Травлення у товстому кишківнику. Розщеплення клітковини. Поняття про пробіотики і пребіотики. Синтез вітамінів у товстому кишківнику. Особливості ферментативного каталізу: зміна енергії в ході реакції, механізм каталізу, коферменти, способи регуляція активності ферментів. Типи метаболічних шляхів клітини. Регуляція метаболічних шляхів: контроль транскрипції, активація ферментів, вплив субстратів, коферментів, продуктів. Анаеробне та аеробне дихання. Гліколіз. Принцип субстратного фосфорилювання. Енергетичний баланс гліколізу. Молочнокисле та спиртове бродіння. Утворення ацетил-КоА. Цикл трикарбонових кислот. Переносники Гідрогену. Окисне фосфорилювання. Робота дихального ланцюга. Створення протонного градієнту і його використання АТФ-синтазою. Енергетичний баланс аеробного окиснення глюкози та його порівняння з енергетичним балансом гліколізу. β-окиснення жирних кислот. Спряження β-окиснення з циклом трикарбонових кислот. Дезамінування амінокислот. Утворення сечовини і сечової кислоти при розщепленні нітрогеновмісних основ нуклеотидів. Поняття про матричні синтези. Етапи біосинтезу білка. Транскрипція: етапи, механізми, ферменти. Процесинг мРНК. Альтернативний сплайсинг. Транскрипція тРНК і рРНК. Генетичний код. Відхилення від універсальності генетичного коду. Утворення аміноацил-тРНК. Трансляція: етапи, механізми. Структура рибосома і роль рРНК у трансляції. Особливості трансляції мембранних і секреторних білків. Фолдінг білка. Роль шаперонів. Посттрансляційна модифікація білків. Поняття про пластичний обмін у клітині. Світлова фаза фотосинтезу. Фотоліз води. Робота світлозбиральних антенних комплексів пігментів. Фотосинтетичний ланцюг перенесення електронів. Утворення АТФ за рахунок протонного градієнту на мембрані тилакоїда. Циклічне і нециклічне фотофосфорилювання. Темнова фаза фотосинтезу. Цикл Кальвіна. Роль рибулобісфосфаткарбоксилази. Утворення, запасання і використання крохмалю. Особливості фотосинтезу у прокаріотів. Планетарне значення фотосинтезу. Загальні риси процесу хемосинтезу. Групи хемосинтезувальних організмів. Етапи хемосинтезу. Значення хемосинтезу для колообігу елементів у природі. Біосинтез жирних кислот і складних ліпідів. Утворення, запасання і використання глікогену. Основні функції екскреції та осморегуляції: виділення побічних продуктів метаболізму, регуляція концентрації йонів, виділення токсинів. Продукти виділення: нітрогеновмісні продукти розпаду білків і нуклеїнових кислот (амоніак, сечова кислота, сечовина); кисень, як продукт фотосинтезу; вуглекислий газ, жовчні пігменти, токсини. Способи виділення продуктів метаболізму клітиною: мембранний транспорт, екзоцитоз. Різноманітність органів виділення багатоклітинних тварин, їх будова і функції. Еволюція видільної системи. Роль шкіри, легень, печінки і кишечнику у виділенні продуктів обміну речовин. Виділення води рослиною. Гутація.  Транспірація. Регуляція транспірації. Кількісні показники транспірації. Екскреція шкідливих речовин у рослин — листопад Роль виділення у підтриманні гомеостазу. Токсичний вплив продуктів обміну речовин на організми. Фактори порушення процесів виділення. Єдність процесів обміну речовин і енергії. Взаємоперетворення речовин у організмі. Відкритість біологічних систем. Процеси і результати обміну речовин у живих системах із погляду термодинаміки. Метаболічна інженерія.
Практичні роботи: (4-5 на вибір): 1.      Розрахунок основного обміну і власної добового витрати енергії, складання харчового раціону. 2.      Вивчення активності ферментів слини. 3.      Розв’язування задач на тему «Енергетичний обмін». 4.      Розв’язування задач на тему «Біосинтез білка». 5.      Розв’язування задач на тему «Фотосинтез і хемосинтез». 6.      Виділення і розділення суміші рослинних пігментів методом паперової хроматографії. 7.      Визначення інтенсивності транспірації та відносної транспірації ваговим методом. 8.      Порівняльна характеристика змін у процесі еволюції органів травлення, дихання та виділення як оптимізація їх до процесів метаболізму. 9.      Критичний аналіз реклами харчових продуктів та біодобавок.
Тема 4. Спадковість та мінливість (35 годин)
Знання		Діяльність (уміння)						Ставлення			Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: – алель, амніоцентез, аутосоми, віддалена гібридизація, гемізигота, геном, генотип, гетерогаметність, гетерозигота, гетерозиготність, гібрид, гібридизація, гомогаметність, гомозигота, гомозиготність, домінування, епістаз, закон гомологічних рядів спадкової мінливості, закони Менделя, закон чистоти гамет, закон Харді-Вайнберга, кодомінування, кросинговер, летальні гени, локус, мінливість, модифікації, модифікаційна мінливість, мутаген, мутагенез, мутаційна мінливість, мутації, неповне домінування, норма реакції ознаки, полігенія, поліплоїдія, рекомбінація, розщеплення,  спадковість, статеві хромосоми, транскриптон наводить приклади: - що дозволяють перевірити встановлені Г. Менделем і Т. Морганом закони спадковості та їхні наслідки; - хімічних методів дослідження молекулярної структури гена; успадкування гена, зчепленого зі статтю; - прояву зчепленого успадкування; хромосомних перебудов; - ознак із вузькою і широкою нормами реакції; пояснює: - реалізацію генетичної інформації у формуванні ознак; - біологічні антимутаційні механізми; - генетичну мінливість у природних популяціях класифікує: - мінливість; - типи мутацій; - характеризує: - методи генетичних досліджень; - типи схрещувань; - будову та функції генів; - форми взаємодії неалельних генів; - сучасні напрями досліджень молекулярної генетики; - типи успадкування у людини; - закономірності цитоплазматичної спадковості; - норму реакції як межу адаптації організму; - сутність гібридологічного методу дослідження; - статистичний характер законів спадковості Г. Менделя; - причини відхилень від встановлених Г. Менделем кількісних співвідношень при розщепленні; - закони Г. Менделя з позицій хромосомної теорії; - необхідність медико-генетичного консультування; - регуляцію генної активності; - механізми визначення статі; - чинники, що зумовлюють зміну генетичного складу популяцій: мутації, міграції, популяційні хвилі, ізоляція, природний добір; - дрейф генів як випадковий процес у популяції; - мутації як основу видоутворення		описує: - активні і неактивні ділянки генома, екзони, інтрони; - види хромосомних мутацій; - методи діагностики, профілактики та лікування спадкових хвороб людини планує: - схеми схрещування для одержання бажаного результату у нащадків розпізнає: - домінантні та рецесивні ознаки, зокрема у людини; - типи мутацій; - ознаки із вузькою і широкою нормами реакції ілюструє: - закономірності успадкування; - хромосомну теорію спадковості; - генетичні основи визначення статі; - типи і загальні властивості мутацій; - процес видоутворення оцінює: - генетичну роль батьківських особин у визначенні ознак нащадків; - роль генних мутацій у розвитку спадкових хвороб аналізує: - вплив середовища на прояв генів у фенотипі; - молекулярні основи спадкової мінливості; - можливості різних методів селекції у створенні організмів з новими комбінаціями спадкових ознак прогнозує: - значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу; - наслідки результатів медико-генетичного консультування; - можливості профілактики спадкових хвороб людини практикує: - виявлення домінантних і рецесивних ознак у культурних рослин та домашніх тварин застосовує знання: - для запису схем схрещування; - визначення фенотипу і генотипу батьків і нащадків, домінантних та рецесивних ознак						усвідомлює: - молекулярні та цитологічні основи спадковості; - роль спадковості в еволюції організмів; - роль мінливості в еволюції організмів; робить висновок: - генетична неоднорідність живих організмів – основа біологічного  прогресу оцінює: - генетичну роль батьківських особин у визначенні ознак нащадків; - роль генних мутацій у розвитку спадкових хвороб висловлює судження: - диплоїдність як механізм генетичної стабільності організмів			1. Складові здоров’я людини Антропогенетика та медична генетика, євгеніка. Людина як об’єкт генетичних досліджень. Генетика особистості 2. Шляхи передачі інформації в живих системах (центральна догма). Реплікація, транскрипція, трансляція. Основні ферменти, що забезпечують функціонування нуклеїнових кислот (полімерази, гелікази, топоізомерази, і т.і.) Сучасні уявлення про структуру гена. Некодувальні послідовності ДНК. Генетичний код та його властивості. Генетична система прокаріотичних (нуклеоїд, плазміди) та еукаріотичних (пласти) клітин. Геном. Регуляція активності генів. 3. Генетика – наука про закономірності успадкування ознак та їх мінливість. Основні етапи розвитку генетики. Методи генетичних досліджень (гібридологічний, близнюковий, цитологічний, популяційний (статистичний) біохімічний та молекулярно-біологічний). Генетична термінологія та символіка. Гібридологічний метод. Типи схрещувань. Закономірності успадкування, встановлені Г. Менделем. Закон чистоти гамет. Їх цитологічні основи. Множинний алелізм. Взаємодія алельних генів. Плейотропія. 4. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер. Групи зчеплення генів. Генетичні карти хромосом. Генетика статі. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів. Успадкування, зчеплене зі статтю. 5. Взаємозв’язок між генотипом і фенотипом. Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Генотип як цілісна система. 6. Мінливість ознак та її типи. Спадкова і неспадкова мінливість. Мінливість бактерій та вірусів. Мутації, їх молекулярна основа. Типи і загальні властивості мутацій. Мутагенні чинники: фізичні, хімічні, біологічні; їх вплив на живі системи. Значення мутацій. Властивості модифікаційної мінливості. Поняття норми реакції, варіаційного ряду, варіаційної кривої. 7. Генетика людини. Методи вивчення та особливості успадкування. Спадкові хвороби, їх виявлення (генетичне обстеження, пренатальна діагностика і т.і.) та профілактика (медико-генетичне консультування). 8. Вид і популяція. Популяційна генетика. Елементарні процеси еволюції: Закон Харді-Вайнберга, мутації, міграція, випадковий дрейф генів. Процес видоутворення.
Практичні роботи (2-3 на вибір): 1.      Виявлення та опис нормальних і мутантних форм дрозофіли. Вивчення мінливості рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої. Складання родоводів. Розв’язування типових задач з генетики: успадкування ознак. Розв’язування типових задач з генетики: визначення типу мутацій. Визначення характеру успадкування та мінливості організмів.
Тема 5. Репродукція та розвиток (55 годин)
Репродукція (25 годин)
Знання		Діяльність (уміння)						Ставлення			Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: - реплікація ДНК;  - пріони;  -  віруси;   - віроїди  -соматичні    клітини; - гамети; -  гаметогенез; -  життєвий цикл клітини; - проліферація; -  інтерфаза; -  мітоз; -  мейоз; -  кросинговер; -  каріотип; -  амітоз; -  апоптоз; - каріокінез; - цитокінез; - статеве та нестатеве розмноження - запліднення; - гермафродитизм; - брунькування; - шизогонія; - спороутворення; - фрагментація; - поліембріонія; -  апоміксис;  - копуляція; -  кон’югація;  - партеногенез; -  неотенія; -  педогенез; -  ембріонізація; - статевий диморфізм; - гетерогаметна стать; - гомогаметна стать наводить приклади:  -хвороб, спричинених вірусами, пріонами, віроїдами; - клітин або організмів, які поділяються амітозом, мітозом, мейозом; - ізо-, гетеро- та оогамії; -будови яйцеклітин хордових та безхребетних; - кон’югації та копуляції; - організмів із зовнішнім та внутрішнім  заплідненням; - поліембріонії та апоміксису; - партеногенезу, неотенії, педогенезу; -яйценародження, яйцеживонародження, справжнього народження; гермафродитизму - організмів з гетерогаметною та гомогаметною статтю. пояснює: - значення реплікації ДНК; - роль пріонів, віроїдів  у природі;   - значення мітозу та мейозу у  розмноженні організмів; - роль клітинних органел у процесі цитокінезу та каріокінезу; - значення кросинговеру;  - переваги внутрішнього запліднення порівняно із зовнішнім; - особливості гаметогенезу у чоловічої та жіночої статі. - роль клітинних органел у процесі дозрівання сперматозоїдів; - роль кортикальної реакції у процесі запліднення; - біологічне значення подвійного запліднення покритонасінних; -  процес клонування; - механізми визначення статі; - відмінності понять стать та гендер класифікує: - типи вірусів; - типи поділу клітин; - способи розмноження; - типи яйцеклітин; - типи народження характеризує: - структуру і відтворення вірусів та пріонів; - процес реплікації ДНК, та процес зворотної транскрипції; - етапи життєвого циклу клітини; - типи мітозу; - будову метафазної хромосоми; - процес мейозу, кросинговер; - форми розмноження одноклітинних організмів; - форми розмноження багатоклітинних організмів; - етапи гаметогенезу; - типи яйцеклітин - зовнішнє і внутрішнє запліднення; - типи народження.		описує: - будову вірусів віроїдів та пріонів на малюнках та схемах; -процес реплікації ДНК та зворотної транскрипції  на схемах; - структурно - морфологічні зміни ядра у клітині під час життєвого циклу на малюнках, схемах та мікропрепаратах; - морфологічну будову метафазної хромосоми на малюнках та схемах; - етапи сперматогенезу та овогенезу у ссавців - типи яйцеклітин; - будову яйцеклітини та сперматозоїда; - способи та етапи  запліднення у хребетних тварин; - подвійне запліднення у покритонасінних. - механізми  загибелі клітини; - механізми визначення статі. планує: - використовувати знання про інфекційні агенти для профілактики захворювань; - більш детальне знайомство з сучасними клітинними технологіями, їхнім значенням для людства; розпізнає: -структурні компоненти вірусів на малюнках та схемах; -процес реплікації ДНК на схемах; -клітини на різних стадіях життєвого циклу на схемах та мікропрепаратах; - яйцеклітини та сперматозоїди на малюнках та мікропрепаратах; ілюструє: - етапи проникнення вірусів у клітину господаря; - етапи гаметогенезу на препаратах    статевих  залоз людини; - етапи мітозу та мейозу; - способи вегетативного розмноження аналізує: - місце вірусів у системі живої природи; - взаємозв’язок між будовою і функціями хромосом; -  значення мітозу і мейозу для розмноження організмів; - різні механізми визначення статі;  - значення у житті людини природного та штучного вегетативного розмноження;  - значення клітинних технологій в медицині та сільському господарстві прогнозує: - негативний вплив деяких вірусів на репродуктивну систему людини. -вплив негативних факторів середовища, наркотичних речовин на процеси гаметогенезу людини. практикує: - запобігання вірусним хворобам, та попередженню ВІЛ-інфікування; - використання таблиць, графиків,моделей,відеоматеріалів,3D анімації; web-сайтів для кращого розуміння та засвоєння матеріалу; - роботу з біологічними приладами, інструментами, довідниками; - спостереження за біологічними об'єктами і станом власного організму, біологічні експерименти; застосовує знання: -для профілактики  вірусних інфекцій; - для розуміння порушення процесу гаметогенезу при дії на організм алкоголю, тютюну. - для формування здорового способу життя						усвідомлює: - значення вірусів та пріонів у житті людини та природи; - біологічне значення різних типів поділу клітини; -значення кросинговеру у формуванні різноманітності нащадків; - роль статевого процесу у відтворені нащадків та еволюції організмів; - наслідки вживання алкоголю на процеси гаметогенезу; -наслідки порушення процесів запліднення для людини робить висновок: -  закономірності відтворення лежать в основі процесів, що відбуваються на різних рівнях організації життя та забезпечують його існування у часі та просторі; - мейоз передує утворенню гамет у тварин та спор у рослин; - порушення під час мейозу приводять до генетичних вад організмів; оцінює: - знання про життєдіяльність вірусів, для здійснення профілактики вірусних захворювань і надання першої допомоги у разі їх виникнення; - наслідки порушення процесу мейозу; - перспективи та можливості клітинних технологій у медицині, сільському господарстві та екології висловлює судження: - способи непрямого поділу – мітоз та мейоз лежать в основі сталості виду; - процес гаметогенезу надзвичайно чутливий до дії несприятливих факторів; -збереження репродуктивного здоров’я залежить від здорового способу життя			1.Репродукція молекул Реплікація ДНК: етапи, фактори, регуляція, значення. Зворотна транскрипція :механізми, значення. Місце вірусів у системі органічного світу. Особливості будови і процесів життєдіяльності вірусів тварин, рослин та бактерій. Шляхи проникнення вірусів у клітини і організм хазяїна. Поняття про віроїди, пріони. Значення  їх у природі та житті людини. Будова і особливості репродукції різних систематичних груп вірусів та пріонів. Загальна характеристика інфекційного процесу, викликаного вірусами. Залежність профілактики та лікування вірусних хвороб рослин, тварин та людини від особливостей збудника. Гіпотези виникнення вірусів. Значення вірусів у процесі еволюції. 2 Репродукція клітин.      Репродукція прокаріотичних клітин. Бінарний поділ.      Репродукція еукаріотичних клітин. Соматичні і статеві клітини. Каріотип. Порівняльна характеристика наборів хромосом різних видів.  Життєвий цикл клітин. Інтерфаза: періоди та тривалість. Значення інтерфази. Регуляція інтерфази.  Структурна організація  інтерфазного хроматину. Будова нуклеусом. Типи та значення  основних та кислих білків.       Способи репродукції клітин. Непрямий поділ. Мітоз  (каріокінез та цитокінез). Фази мітозу, їх тривалість та біологічне значення. Структурні  зміни хроматину на різних етапах мітотичного циклу клітини.  Морфологічна будова  метафазної хромосоми. Порушення процесу мітозу. Цитокінез у рослин та тварин. Типи мітозу. Регуляція процесу мітозу. Непрямий поділ  Мейоз. Фази мейозу. Кросинговер. Порушення мейозу. Біологічне значення мейозу у тварин та рослин. Прямий поділ - амітоз. Значення. Приклади.      Старіння і загибель клітин. Апоптоз, некроз.      Клітинні технології в біології та медицині. 3. Репродукція організмів      Форми розмноження організмів.          Нестатеве і статеве розмноження: цитологічні основи, форми, біологічне значення. Способи нестатевого розмноження прокаріотів, грибів, рослин та тварин. Поліембріонія. Клонування. Використання вегетативного розмноження рослин та грибів у агрокультурі.    Статеве розмноження і статевий процес. Способи статевого розмноження. Будова статевих клітин різних систематичних груп організмів. Гаметогенез у рослин та грибів. Гаметогенез у тварин на прикладі ссавців. Будова статевих залоз. Особливості сперматогенезу та овогенезу у людини. Фактори регуляції гаметогенезу. Вплив негативних факторів середовища, алкоголю, тютюнопаління на процеси гаметогенезу людини. Еволюція статевого розмноження.     Запліднення: його форми, етапи значення. Запліднення у нижчих, вищих спорових  та голонасінних рослин. Подвійне запліднення у покритонасінних рослин. Зовнішнє та внутрішнє запліднення у тварин. Партеногенез. Апоміксис. Неотенія, Педогенез.      Етапи запліднення у людини. Причини порушення процесів запліднення у людини. Екстракорпоральне запліднення. Способи контрацепції.      Механізми визначення статі. Стать і гендер у людини. Гермафродитизм. Види гермафродитизму       Типи народження.
Практичні роботи: (2-3 на вибір) Вивчення стадій мітозу на препараті корінця цибулини. Вивчення будови хромосом на постійному препараті гігантських хромосом мотиля. Вивчення стадій гаметогенезу на постійних препаратах сім’яників та яєчників ,таблицях малюнках. Вивчення будови статевих клітин тварин зміни їхньої будови у процесі еволюції. Нестатеве розмноження – брунькування дріжджів. Типи та способи розмноження організмів. Розв’язування задач на тему «гаметогенез, значення мейозу при гаметогенезі, кількісні зміни генетичного матеріалу». Відмінність сперматогенезу та овогенезу у людини. Цитогенетична характеристика ядра соматичної клітини у різні періоди клітинного циклу. Порівняльна характеристика мітозу та мейозу. Складання аплікаційних схем мітозу і мейозу.
Розвиток (30 годин)
Знання	Діяльність (уміння)						Ставлення			Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: -  онтогенез;  - дроблення; -  бластомер;  - бластодерма; -  бластоцель; -  гаструляція; -  гісто- та органогенез; - морула;  - бластула; -  гаструла ; -  нейруляція; -  осьові органи; -  ектодерма; -  ентодерма; -  мезодерма;  - мезенхіма; -  целом;  - стовбурова клітина;  -диференціація;  - ембріональна індукція;  - провізорні органи: амніон, алантоїс, сероза, хоріон, плацента;  - прямий розвиток; - непрямий розвиток;  - ювенільний період; - пубертатний період; - старіння ; - ріст; - регенерація; наводить приклади: -способів  дроблення, - типів бластул, -способів гаструляції - ембріональних індукторів; -провізорних органів, -анамніїв та амніот;  -організмів з прямим розвитком та метаморфозом, - обмеженого та необмеженого росту, - періодичного та неперіодичного росту, рівномірного та нерівномірного росту  - фізіологічної та репаративної регенерації. пояснює: -залежність способів дроблення і утворення різних типів бластул від кількості жовтка в яйцеклітинах та його розміщення; - зміни у будові яйцеклітин в ході еволюції; - причину зменшення розмірів клітин під час дроблення зиготи;  -значення ембріональної індукції; - значення утворення провізорних органів; -значення непрямого розвитку для особини та виду характеризує: - етапи ембріогенезу та спокою у рослин; -процес дроблення, гаструляції, утворення тканин та органів у тварин; -провізорні органи: амніон, алантоїс. серозу, хоріон, плаценту; -закон Бера -закон Геккеля-Мюллера; - постембріональний розвиток у рослин і тварин; - первинний ріст рослини: апікальний , інтеркалярний. - вторинний ріст стебла у дерев'янистих дводольних, річні кільця. - вторинний ріст коренів дводольних;		описує: - етапи ембріогенезу у рослин та тварин; - типи бластул; - типи гаструляції; - будову зародка на стадії формування мезодерми; -способи утворення мезодерми; - типи стовбурових клітин; - похідні ектодерми; - похідні мезодерми; - похідні ентодерми; - ембріональну індукцію; - типи поза зародкових органів; - прямий розвиток; - розвиток з перетворенням; - процес старіння на молекулярному, клітинному та організмовому рівні; - способи росту та регенерації. Ілюструє: - етапи індивідуального розвитку; - типи бластул - компоненти зародка на стадії формування мезодерми; - схему розвитку організмів з повним та неповним перетворенням порівнює за вказаними ознаками: - типи стовбурових клітин - мітотичний цикл клітин на стадії дроблення та типового поділу соматичних клітин; - типи бластул у відповідності до вмісту жовтку в яйцеклітинах; - зміни будови яйцеклітин у процесі еволюції; - процес росту та розвитку; -  прямий та непрямий розвиток; - способи регенерації; - способи росту; - життєві цикли хребетних, безхребетних тварин, рослин; аналізує: -біологічне значення явища взаємодії частин зародка; - вплив тератогенних чинників на формування зародка; - переваги і недоліки статевого розмноження та  живо народження; планує: - використовувати сформовані здоров’язберігаючі  компетентності  у повсякденному житті для профілактики порушень репродуктивної системи; прогнозує: - вплив негативних факторів середовища на порушення розвитку зародка; практикує: запобігання ускладнень, пов’язаних з репродуктивним здоров’ям; - використання таблиць, графиків,моделей,відеоматеріалів,3D анімації; web-сайтів для кращого розуміння та засвоєння матеріалу; - роботу з біологічними приладами, інструментами, довідниками; - спостереження за біологічними об'єктами і станом власного організму, біологічні експерименти - навички пошуку наукової інформації; дотримується правил:  - безпеки при виконанні практичних та лабораторних робіт;						усвідомлює: - біологічне значення процесів розвитку і росту у забезпеченні неперервності життя; - вразливість функціонування репродуктивної системи людини при дії негативних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища; - вплив  факторів зовнішнього та внутрішнього середовища  на  ріст організму людини; робить висновок: -процес розвитку спостерігається на всіх рівнях організації живого; - онтогенез- процес реалізації спадкової інформації;  - чинники зовнішнього і внутрішнього середовища впливають на ріст та розвиток людини цінує: - отриманні знання для розуміння здорового способу життя з метою збереження репродуктивного здоров’я, висловлює судження:  -про необхідність та можливість збереження репродуктивного здоров’я молоді; - про залежність розвитку дитини в материнському організмі від здоров’я матері, її поведінки;			1. Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез).       Типи онтогенезу у тварин. Періоди­зація онтогенезу багатоклітинних організмів.      Етапи ембріонального розвитку у тварин. Ооплазматична сегрегація та презумптивні зони зиготи. Типи та закономірності процесів дроблення.   Тотипотентність бластомерів як передумова появи однояйцевих близнюків. Поява багатоклітинного одношарового зародка – бластули. Типи бластул у хордових.   Способи гаструляції. Способи закладки мезодерми у безхребетних та хордових. Гістогенез, органогенез. Поняття про стовбурові клітини та їхні  властивості. Диференціація клітин, поява тканин. Ембріональна індукція. Процес нейруляції, формування комплексу осьових органів. Первиннороті та вториннороті організми. Похідні зародкових листків. Поняття про провізорні органи. Амніоти та анамнії. Механізми регуляції онтогенезу. Ембріологічні теорії та закони.      Періодизація ембріонального розвитку людини. Типи дроблення та гаструляції у людини. Критичні періоди розвитку зародка людини. Будова та функції плаценти людини. Вплив алкоголю, нікотину, наркотичних речовин та фізико-хімічних факторів зовнішнього середовища на розвиток зародка людини. Поняття про тератогенез.      Ембріональний розвиток та його етапи у рослин (ембріогенез та спокій).       Сучасні методи ембріології. Тканинна та ембріональна інженерія, химерні організми.  Репродуктивна медицина. Постембріональний розвиток організмів.       Типи постембріонального       розвитку у тварин. Прямий розвиток. Поняття ембріонізації.  Розвиток з повним та неповним перетворенням. Біологічне значення метаморфозу. Регуляція постембріонального розвитку.       Етапи постембріонального розвитку насінних рослин (догенеративний, генеративний, постгенеративний).       Вікові періоди індивідуального    розвитку людини. Статеве дозрівання. Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом.          Старість як етап онтогенезу. Теорії старіння на молекулярному, клітинному та організмовому рівнях.        Життєві цикли та чергування поколінь. Прості та складні життєві цикли рослин та тварин. 2.Ріст  та регенерація      Біологічні основи процесів росту та регенерації. Поняття про проліферацію та диференціацію клітин.       Типи, швидкість, тривалість росту різних груп організмів.         Регуляція росту у тварин та рослин.        Вплив на ріст організму людини екзогенних та ендогенних чинників (поживних речовин, мікроелементів, вітамінів, гормонів). Роль незбалансованого харчування, вживання алкоголю та тютюну на ріст людини. Регенерація Типи регенерації. Рівні регенерації: репарація ДНК, регенерація на субклітинному, клітинному, тканинному, органному рівнях. Здатність до регенерації у різних тварин. Стимуляція регенераційних процесів. Трансплантація органів. Використання 3 D друку у відтворені тканин та органів.
Практичні роботи: (2-3 на вибір): Вивчення будови яйцеклітини птаха. Спостереження та опис комах на різних стадіях розвитку. Періодичність росту дерев’янистих рослин. Періодичність росту луски риби. Вивчення етапів ембріогенезу хордових тварин. Вивчення похідних зародкових листків. Форми розмноження організмів. Вивчення типів регенерації.