Внутрішня будова Землі
Нині вчені знають про внутрішню будову Землі менше,
ніж, скажімо, про космічне оточення нашої планети. Проникнути в надра можна лише
“на крилах науки”. Те, що розташоване у нас під ногами, вперто зберігає свої
таємниці. Вчені припускають, що Земля складається з трьох основних
частин: ядра, мантії і земної кори.
Мал. Внутрішня будова Землі
Ядро. Ядро – це центральна, серцевинна частина
земної кулі. Воно поки що є загадкою для науки. Впевнено можна казати лише про
його радіус – близько 3500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра
перебуває в розплавлено-рідкому стані, а внутрішня – в твердому. Припускають
також, що ядро складається з речовини, схожої на метали (із заліза з домішками
кремнію або із заліза і нікелю, є й інші припущення). Температура в ядрі
досягає 5 0000 С.
Мантія. Це – внутрішня оболонка, яка вкриває
ядро (з грецької “мантія” – “покривало”). Її потужність майже 3 000 км. Мантія
– найбільша з внутрішніх оболонок планети (83 % об’єму Землі). Мантію, як і
ядро, ніхто ніколи не бачив. Припускають, що, чим ближче до центра Землі, тим
тиск у ній більший, а температура вища: від кількох сотень градусів до
+2 500 0С. При такій температурі речовина мантії мала б бути
розплавленою, але плавленню заважає великий тиск. Тому вважають, що вона
тверда, але водночас і розпечена.
Вчені
припускають, що верхня частина мантії складена щільними породами, тобто вона
тверда. Проте в ній на глибині 50–250 км від поверхні Землі розміщується
частково розплавлений шар – астеносфера. Він порівняно м’який і
пластичний, як пластилін чи віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і
таким способом переміщуватися. Швидкість переміщення дуже невелика – декілька
сантиметрів за рік. Проте це відіграє вирішальну роль у рухах земної кори, про
які йтиметься далі.
Земна
кора. Земна кора – верхній твердий шар нашої планети.
Порівняно з ядром і мантією, вона дуже тонка. Товща (потужність) земної кори найбільша
під горами – 70 км, під рівнинами вона становить 35–40 км, а під океанами –
лише 5–10 км. Земну кору часто порівнюють зі шкіркою яблука на противагу усій
його м’якоті. Проте, це та земна твердь, що є для людей основою світу. Саме на
цій тонкій земній корі збудовано міста, по ній ходять люди, течуть річки, в
зниженнях лежать моря і океани, з неї видобувають корисні копалини.
Зазирнути
в глиб земної кори допомагають шахти і свердловини, що створюються для
видобування корисних копалин. Люди давно помітили, що в шахтах із збільшенням
глибини температура підвищується. Наприклад, на глибині 1000 м шахтарі працюють
в умовах спеки (близько +30 0С). Тепло земній корі передається від
мантії. З науковою метою геологи бурять надглибокі свердловини. Найглибша з них
(до 15 км) пробурена в Росії на Кольському півострові. Із таких вузьких
отворів дістають зразки речовини і ретельно її досліджують
Немає коментарів:
Дописати коментар